Період різдвяних та новорічних свят настільки ж радісний, наскільки й тяжкий, особливо у темні часи війни. І нібито, поки увесь світ насолоджується атмосферою дива, ти продовжуєш не лише боротьбу за свободу країни, але й власне життя.
Тому знаходити позитивні моменти — надзвичайно важливо, аби мати сили боротись. У цьому впевнений і ведучий програми Ранок у великому місті на телеканалах ICTV2, СТБ і Новому каналі Григорій Герман.
Віднедавна голос багатьох програм телеканалу ICTV приміряв на себе ще одну професію — актора, коли знявся у комедійному детективі Новорічна зміна, прем’єра якого стартує вже 7 січня 2024 року на ICTV2.
У святковому фільмі глядачі побачать Григорія у ролі самого себе. Про знімання у телефільмі, прийдешні свята, початок війни, сім’ю і свої мрії ведучий розповів напередодні Нового року.
Григорію, які враження від зйомок у фільмі?
— Все було прекрасно! Зараз один з головних наративів “ерефії” — які ми слабкі й зневірені, як у нас все погано.
Звісно, все не так: і те, що в нас з’явиться телефільм про новорічні свята, перемогу світла над темрявою, що ми залишаємося сильними — для мене це дуже важливо. Тому враження від зйомок добрі.
Ви вперше граєте себе?
— У новорічному телефільмі я точно ще не з’являвся! Було цікаво і трохи несподівано, але що саме — не скажу. Дивіться фільм!
З яким настроєм зустріли Різдво?
— Обожнюю це свято, не можна дозволяти комусь лишати нас без цього. Насправді я дуже радий, що в цьому році ми святкували його разом з усім цивілізованим світом.
Бо дивно, коли в усій Європі працюють ярмарки, сувенірні магазини, ілюмінації й відчуття свята, родини збираються за столом, вітають одне одного… А у нас ще “кінь не валявся”, як то кажуть.
Як ваша родина зустрічала Різдво?
— Ми святкуємо виключно вдома великою родиною — з батьками й дітьми. До нас приходять мої батьки, а також тато моєї дружини Іриші. Її мама нас покинула, вона вже наш янгол-охоронець.
Новий рік також разом зустрічаєте?
— Як настрій буде, але більш вільно: або вдома, або в гості до друзів. Але останнім часом чомусь хочеться бути вдома.
А що подаєте на святковий стіл? Які традиції?
— Знаєте, попри те, що до війни я був кулінарним блогером, на різдвяні й новорічні свята ми замовляємо класичні страви у наших друзів-рестораторів. Така своєрідна традиція у нас вже декілька років.
З одного боку, у святковий вечір ми звільняємо себе від мартену і фігурної рубки тонни салатів на підборах, а з іншого — з’являється час на приготування чогось цікавенького, або щоб пограти із дітьми. Тому класичні святкові страви й замовляємо у друзів. І нам добре, і їм.
Майже два роки дому почалось повномасштабне вторгнення. Пам’ятаєте своє 24 лютого?
— Хіба забудеш! Так, було страшно, незрозуміло, нервово. Але ще до повномасштабної війни я був впевнений і друзям казав, що ми вистоїмо, бо я вірю і в наші Збройні сили, і в наш народ, і що вороги нас недооцінюють. Все так і сталося.
На початку повномасштабної війни найскладніше було дітям пояснити, що сталося. Вони чули тривогу, бачили метушню і знервованість і питали: на нас зомбі напали? І я так і відповів, що майже зомбі нас атакували. Тому нам треба опинитися в безпечному місці.
Дорога довгою була?
— Так, бо ми спочатку були у Києві, потім під Києвом — 11 людей і четверо дітей у двох кімнатах. А коли ракети стали прилітати й туди та стало реально небезпечно, поїхали на Захід України. Але як тільки з’явилась можливість, повернулись додому.
Депресія, апатія була у вас?
— Від дружини-психолога й арт-терапевта я знаю, що депресія — клінічний стан, тому це захворювання можуть діагностувати тільки спеціалісти. А от поганий настрій, пригнічення, зневіра — це все буває, для нас зараз це неминуче.
В іншому стані й з іншими очікуваннями ми починали 2023 рік, щось з того здійснилося, щось — ні, але у нас попереду багато роботи. І усвідомлення цього може трошки пригнічувати.
Що робити в такому стані?
— Треба просто згадати, з чого все починалося. Де ми були і якими ми були 24 лютого 2022 року. Мені допомагає усвідомлення того, що я зараз можу зробити для перемоги, і розуміння того, що Україна все одно переможе.
Так, це станеться не відразу, нам доведеться лупати цю скалу ще довго, але якщо кожний на своєму місці буде працювати на перемогу — ми переможемо.
Ваша дружина зараз працює з людьми?
— Так, працює, отримує ще одну освіту, а ще започаткувала курси й свій атмосферний клуб в Instagram, де допомагає жінкам спокійніше та більш екологічно проходити нинішні часи, розповідає, що треба робити, а чого варто уникати.
Чого саме варто уникати?
— На мою думку, не треба складати руки, впадати у відчай, вбачати в усьому зраду. Ми усі маємо дотримуватися інформаційної гігієни й пам’ятати, що багато сил, багато енергії у нас висмоктують вороги через інформаційні операції.
Чого вам не вистачає зараз?
— Відчуття радості від того, що Путін помер! Щирих вітань Якутській Народній Республіці із набуттям державного суверенітету! Або прямих трансляцій російських танків, що обвалюють Спаську башню під час путчу в Москві.
А якщо серйозно, то дуже не вистачає перемоги. З побутової точки зору — сумую за сімейними подорожами: хотів би знову показати дітям Європу, побувати на морі або вирушити до океану. Сподіваюсь, після перемоги так і зробимо.
Очільник українського МЗС впевнений, що потрібно працювати також на політичному рівні над ухваленням потрібних для України рішень. Читай, що Дмитро Кулеба розповів про залаштунки постачання зброї.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!