Інтерес до України сьогодні шалений! Мар’яна Олеськів про туризм під час та після війни

За час повномасштабної війни туризм в Україні зазнав чималих збитків, а в деяких місцях зовсім зупинився. Та попри це влада вже шукає варіанти виходу з цієї ситуації, а також будує плани відновлення рекреаційної галузі після нашої перемоги.

Голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів розповіла агентству Інтерфакс-Україна про виклики та можливості туристичного бізнесу в країні.

Діяльність ДАРТ під час війни

— Імовірність нападу Росії ми розцінювали як можливе загострення воєнних дій на сході держави. Коли ж відбувся масштабний напад агресора, протягом перших декількох годин був повний шок.

Увечері того ж дня ДАРТ налагодив комунікацію з представниками вітчизняного туристичного середовища і ми досить оперативно домовились про те, що кожен з нас робить і за який шмат роботи відповідає.

Допомагали українцям, які вимушено покинули свої домівки, з поселенням та харчуванням. Активно співпрацювали з Польською асоціацією готелів у кооперації з Асоціацією готелів та курортів України, поселяючи українців, які тимчасово виїхали за кордон, в польські готелі.

Буквально на другий день війни ДАРТ звернулося з листами до 160 країн-членів World Tourism Organization з проханням підтримати виключення Росії з UNWTO.

І вже 8 березня виконавча рада ухвалила рішення про проведення екстреного засідання Генеральної асамблеї, на якому має бути розглянуто питання виключення Росії зі списку країн-членів організації. Наразі чекаємо на остаточне рішення.

Ми закликали усі туристичні ЗМІ, усі авіакомпанії, морських та наземних перевізників, всі онлайн-маркетплейси — Booking, Airbnb, Tripadvisor та інших — блокувати російські профілі та акаунти і припинити з ними співробітництво, а також розіслали листи до міжнародних туроператорів з проханням припинили тури до та з Росії.

Адже весь бізнес в РФ платить податки, які Путін використовує для створення смертоносної зброї, що вбиває українців та руйнує наші міста.

Фото: ДСНС України / Facebook

Як готельна сфера допомогає переселенцям

— У своїй більшості готелі не змінили цін. У межах своєї рентабельності надавали певну кількість безкоштовних номерів, поселяли людей в конференц-зали та зони для СПА.

Якщо говорити про приватні садиби, то, наскільки мені відомо, більшість власників брала з людей суми, вдвічі менші за стандартні. Є готелі, зокрема в Київській області, які безкоштовно приймають у себе переселенців.

Звичайно, були випадки, коли власники житла завищували ціни, однак на них активно реагували в органах місцевого самоврядування. Адже подібні речі у воєнний час можна прирівняти до мародерства.

У таких випадках військові адміністрації навіть могли тимчасово вилучати квартири у власників для потреб внутрішньо переміщених осіб.

Фото: ДСНС України / Facebook

Втрати туристичної галузі через війну

— Якщо ми говоримо про центральну і західну частини України, то готельна галузь збитків точно не зазнала. Руйнувань практично не завдано.

Якщо ми говоримо про Київ, схід та південь, то тут туристична галузь повністю зупинилася. Наразі оцінити втрати усе ще складно. Ми спробуємо зробити оцінку по податках, які були сплачені у період воєнних дій. Але те, що галузь наразі на паузі — це очевидний факт.

Фінансові джерела відновлення туризму в Україні

— Передусім допомагатимуть міжнародні туристичні партнери. Нам пишуть власники туристичних компаній, туристичні оператори, які готові по завершенню бойових дій відкривати бізнес в Україні, створювати робочі місця та допомогти розвивати галузь.

Інтерес до України сьогодні шалений. Наразі з декількома організаціями готуємо плани з відновлення туристичної галузі, щойно це стане можливим.

Але для нас також важливо повне припинення співпраці міжнародного туристичного бізнесу з Росією. Наша мета — перемогти цих нелюдів, а для цього потрібна зброя та економічний тиск. Тому ми постійно звертаємося до туристичного середовища, щоб його учасники робили свій внесок у нашу спільну перемогу.

Фото: Unsplash

Туризм після війни

— З ініціативи президента йде мова про меморіалізацію певних місць в Україні, щоб створити своєрідні маршрути пам’яті. Усі дотичні до цього органи державної влади — Міністерство інфраструктури України, і Міністерство культури та інформаційної політики України, й ДАРТ — працюють над цим.

Наразі колеги з Ukraїner поїхали в експедицію збирати історії. Лала Тарапакіна починає писати путівник, мери і голови громад планують так розбудовувати свої міста і села, щоб залишити неторканими певні зруйновані об’єкти — люди повинні пам’ятати, що тут відбувалося.

З досвіду країн, які проживали подібне, знаємо, що після війни частка туристів тільки зростає. Питання сьогодні в тому, що саме ми хочемо донести людям, які приїдуть до нас після завершення воєнних дій.

І от ці сенси ми повинні вибудувати спільно з усіма органами державної влади, всіма людьми, які так чи інакше дотичні до туризму і культури, а також з місцевими мешканцями.

Наразі потрібно зрозуміти, чого ми хочемо: залишити якісь спогади про те, що відбулося, чи зробити нове місто без жодної згадки. І на мою особисту думку, і на думку людей, з якими я спілкувалася, важливо багато чого зберегти.

Фото: Unsplash

Вплив війни на внутрішній туризм

— Коли закінчиться війна і ми почнемо все відновлювати, зрозуміло, що внутрішній туризм економічно доволі сильно “просяде”. Звичайно, з часом він відновиться і дещо зміниться.

Я впевнена, що багато людей захоче відвідати ті місця, які вже стали символами цієї війни. Якщо досі люди подорожували місцями козацької слави — до Холодного Яру, Черкащини, Хортиці, — то скоро до них додадуться місця нашої нинішньої слави.

Нам важливо вже зараз створювати подібні туристичні програми, щоб українці мали розуміння того, що відбулося, і розповідали про нашу боротьбу та перемогу своїм дітям та внукам.

Екскурсії для переселенців

— Коли говоримо про захід України, то на сьогодні спільно з туристичним середовищем ми розробили екскурсійні тури, які є безкоштовними для тих, хто залишив свої домівки через війну.

У ці екскурсії закладена історична складова для того, щоб краще пояснити людям ті періоди, які пережила Галичина, завойована колись комуністами. Наприклад, екскурсоводи розповідають про такі ж звірства в 1939-41 роках, які зараз ми бачили в Бучі, Ірпені, Маріуполі, Харкові та інших містах і селах. На жаль, біль однаковий у всіх українців.

Фото: Unsplash

Потенціал туризму на сході України

— Наприкінці грудня я була у всіх тих місцях, де зараз відбуваються активні бойові дії на Донеччині і Луганщині, саме тому, що перед нами постало питання: чим ці регіони можуть бути цікавими туристові?

І якщо Донецька область має Святогірську лавру, довкола якої розвивається локальний туризм, то Луганська — взагалі terra incognita. І ми створимо там нові сенси для того, щоб туди поїхали туристи. Поки ж головна умова — там має стати безпечно.

Можливості для в’їзного туризму після війни

— Для в’їзного туризму після війни відкриються великі можливості. Якщо ми почнемо правильно комунікувати, то люди до нас поїдуть через цікавість.

На початку актуальними будуть маршрути, пов’язані з війною і знаковими післявоєнними локаціями. Це те, що стосуватиметься пізнавального туризму — “відвідати та побачити на власні очі”. Далі нам потрібно буде показати, що ми ще можемо запропонувати.

До прикладу візьмемо Хорватію, яка пережила війну і страшенні руйнування. Але сьогодні туристи туди їдуть відпочивати не як у післявоєнну державу.

З іншого боку, є Польща, до якої чимало людей досі їздить з метою відвідати маршрути пам’яті жертв злочинів нацистського режиму. Війна в Україні — теж про злочини, але вже російського режиму.

Нам варто створити і місця пам’яті невинним жертвам, і пам’ятники перемозі над рашистами. Це необхідно для переосмислення: що світ зробив не так, що історія повторилася знову.

Та паралельно ми будемо показувати й іншу Україну — гостинну, з неймовірною природою, старовинною культурою та неймовірно смачною їжею. Цей баланс буде збережено. Ми вже над цим працюємо.

Фото: Unsplash

Нові туристичні стандарти

— Навіть сьогодні, коли говоримо про тури, які уже проводяться на заході країни, важливо знати, що всі вони передбачають наявність по маршруту бомбосховищ та захисту під час повітряної тривоги.

Якщо в Україні й надалі триватимуть загрози ракетних ударів, такі правила мають стати постійними туристичними стандартами.

Після війни туризм зміниться в будь-якому разі. Зміниться підхід до містобудування, необхідно буде враховувати на туристичних об’єктах моменти з укриттями, у музеях мають з’явитись повноцінні плани евакуації цінностей.

Читати на тему

Екскурсії для переселенців: що пропонують українські міста

Екскурсії для українців, які вимушено покинули свої домівки та знайшли прихисток в безпечніших регіонах України.

Туристичні санкції проти РФ

— Наразі ДАРТ разом з компетентними органами складає список туроператорів, які співпрацюють з росіянами або мають кінцевих бенефіціарів у країні-агресорі. Готуємо ряд пропозицій по санкціях, які будуть застосовуватися до таких гравців туристичного ринку.

Вважаю, що з моральної точки зору українцям взагалі неприйнятно після цієї війни вести будь-який бізнес із Росією. Ми маємо законодавчо врегулювати заборону українським туроператорам провадити діяльність в Росії та Білорусі.

Готельні мережі Marriott, Hyatt, Wyndham, Hilton і Radisson припинили інвестиції в економіку Росії, закрили свої корпоративні офіси в цій країні, але поки що готелі під їхніми брендами продовжують працювати.

На нашу думку, їхні відмовки про те, що вони надають роботу багатьом людям і що в їхніх готелях переважно зупиняються міжнародні журналісти, доволі непереконливі.

Фото: Unsplash

Зараз ми пишемо листи, залучаємо міжнародні профільні ЗМІ, намагаємося пояснити, що вести бізнес з Росією — і репутаційно, і економічно марна справа.

Airbnb першими припинили продаж апартаментів у Росії та з Росії, а пізніше повністю заблокували акаунти всіх російських користувачів. Вони зробили це після побачених злочинів в Ірпені та Бучі.

Якщо говорити про тих, хто показав себе не з кращої сторони, то це ті країни, які досі вважають ринок Росії важливим і пріоритетним. Є авіалінії, які досі співпрацюють з країною-агресором.

Насамперед це Air Serbia, яка перетворилася на повітряний міст між Росією і країнами Європи. Є питання щодо позиції арабських країни, зокрема ОАЕ. Але це вже компетенції нашої дипломатії.

У деяких містах почали власноруч проводити дерусифікацію. Окремі міста вже позбулись усіх згадок про Пушкіна, а хтось встиг скласти список топонімів, які потрібно змінити. Читай, чи варто робити дерусифікацію пам’яток.