Під час війни жінки виявляють неабиякий героїзм та лідерство, які іноді залишаються без належної уваги. Однак так не повинно бути.
Українки стоять на захисті своєї держави як на фронті, так і в тилу — у волонтерських центрах, на роботі та в себе вдома.
Тому ОБСЄ запускає серію інтерв’ю, у яких познайомить читачів з волонтерками, громадськими діячками, експертками та активістками з різних областей України.
Читай інтерв’ю з головою Подільського центру Гендерна рада Тетяною Баєвою, яка вже понад 20 років займається громадською діяльністю, та яку неодноразово включали у рейтинги найуспішніших жінок-лідерок Хмельниччини.
Коли почалась повномасштабна війна, центр Гендерна рада не тільки не перестав працювати, а й навпаки — почав активно допомагати Україні.
Для себе визначила, що ключовою саме для нашої організації буде допомога внутрішньо переміщеним жінкам, — ділиться Баєва.
За її словами, Хмельниччина стала транзитним пунктом для понад двох мільйонів людей, які виїжджали за кордон через війну. На сьогодні до 50 тисяч залишаються у самому Хмельницькому, а загалом в області проживає близько 250 тисяч внутрішніх переселенців.
— Якщо на початку це було передусім надання гуманітарної допомоги, то зараз ми розширили формат — надаємо психологічну допомогу, юридичні консультації, допомагаємо у пошуку роботи таким жінкам.
Їхня кількість, на жаль, не зменшується, тому що якщо їдуть одні, то приїжджають інші, — пояснює громадська діячка.
У першу хвилю евакуації здебільшого приїжджали жінки з Чернігівської та Київської областей, а також зі сходу України. Нині значна частина ВПО з Харківської, Миколаївської та Херсонської областей.
Пані Тетяна передбачає, що швидше за все впродовж зими-весни переселенці все ще залишатимуться на нових місцях та не повертатимуться додому. Тому потреби переміщених нікуди не зникнуть.
Що стосується жінок, то там гостра нестача матеріальних засобів. Більшість з них шукає роботу, принаймні з тих жінок, яких ми консультували.
Я їм постійно говорю: не спіть, не сидіть, шукайте роботу, бо війна швидко не закінчиться, треба годувати дітей, — зауважує Баєва.
Тому Гендерна рада співпрацює з центрами зайнятості та допомагає жінкам-переселенкам знайти роботу. Що ж до підприємиць, які хотіли б відновити свій бізнес, то центр уже має напрацьовану схему з 2015-2016 років, коли опікувався переселенцями з Донбасу.
— Я проти того, щоб роздавати кошти. Я за те, щоб купляти обладнання. Щобільше, я б це обладнання купляла на конкурсній основі.
У нас такий механізм добре був напрацьований. Спочатку двогодинний тренінг, потім захист бізнес-плану, якщо бізнес-план захищався, то вони могли розраховувати на певну суму, — зазначає жінка.
І навіть якщо згодом підприємство знову повернеться в рідний населений пункт, то новеньке обладнання зайвим точно не стане.
Тетяна Баєва зізнається, що нині жінки на рівні з чоловіками роблять титанічну виснажливу роботу заради своєї батьківщини.
А тому голос кожного та кожної має бути почутим. Держава повинна сприяти цьому на законодавчому рівні.
— Треба чесно казати: погляд жінок і чоловіків на розв’язання проблем іноді кардинально відрізняється. Тут дуже важливо, щоб був почутий голос жінки.
Я хочу, щоб у всіх робочих групах по відновленню України був присутній квотний принцип, тобто не просто долучіть жінок, а це має бути державна політика, — вважає активістка.
Тобто закон має передбачити, що будь-яка група чи установа, яка займатиметься питаннями відновлення країни, має містити мінімум по 30% представників кожної статі. А краще, звичайно, паритет 50% на 50%.
На відновлення післявоєнної країни підуть роки. Але кожен та кожна може пришвидшити цей процес, долучившись до відбудови свого регіону.
Читай, як проходить відбудова України та до яких ініціатив варто доєднатись.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!