У сучасній війні велику роль відіграють дрони. Ми можемо постійно бачити, як різні волонтери проводять багато зборів на дрони для військових, адже це дуже важлива річ, але, на жаль, яка швидко закінчується. Завдяки дронам можна проводити розвідку й атакувати противника. Але від ворожих дронів також страждають наші військові.
Військовий Єгор на псевдо Єті, який є оператором безпілотників, розповів для Ольги Кириленко з Української Правди про керування дронами у лісах Кремінної, як зустрів війну ще у 2014 році у рідному Донецьку та про необхідність FPV-дронів.
Зараз Єгор є оператором БПЛА в новоствореному 14 полку безпілотних авіакомплексів ЗСУ, працював у тактичній групі Кремінна, яка раніше називалася Адам, на честь її першого керівника Євгена Межевікіна на псевдо Адам. Оператор дронів починав воювати як піхотинцем у добробаті, повномасштабну війну зустрів під Києвом, де і познайомився з Адамом. Перші безпілотники на фронті чоловік побачив у 206-2017 роках.
На запитання, як виглядає війна на ділянці фронту Кремінною, Єті відповідає, що усе стандартно: прилітає, вилітає, хтось намагається краще сховатися, хтось краще знайти і вразити — нічого нового.
— Правда, ліс на сході — це рідкість, тому є моменти з логістикою. Але на деяких позиціях цей ліс уже перетворився на поле. У нас більше висвітлювалися бої за Бахмут, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, бо там було за що чіплятися. Але в лісі так само тримають лінію, за позицію N у лісі боролися досить потужно і народу, якщо взяти на метр квадратний, поклали, мабуть, не менше, ніж у Бахмуті. Там за кожну посадку борються, — розповідає оператор дронів.
Він розповідає про роботу у тактичній групі. Каже, що це структура, яка має комунікувати з усіма бригадами, які їй підпорядковані, і за необхідності перерозподіляти їхні ресурси.
Росіяни застосовують тактику пошуку слабких місць, наша задача, щоб цих місць не було, або ж ми маємо швидко реагувати на їхню появу, — пояснює чоловік.
— Спочатку вони активно застосовували в лісі техніку, після того, як ми попрацювали, то стали менше, тобто висаджували технікою піхоту й відходили. Загалом вони граються, намагаються намацати місце, де можна проповзти, — ділиться військовий.
Він також розповідає про роботу з безпілотниками, і чи не заважало йому у лісі багато об’єктів. Єті каже, що для роботи було більш ніж достатньо орієнтирів. Є широкі та вузькі дерева, є озерця тощо.
— Це спочатку здається, що немає за що зачепитися, а потім розумієш — суцільні орієнтири. Правда, в тих місцях, де йдуть активні дії, дерев уже майже немає, так — залишки. Злетіти між ними складнувато, але можна. Ми пролітали навіть між потужними кронами! Наші побратими “заходили” між дерев і навіть у бліндажі влучали, — розповідає Єгор.
Єті проводить розрахунки: за чотири місяці роботи в лісах Кремінної витратив близько 1200 дронів. За день могли використати від восьми до 12, у середньому — десять. Говорить, що дронами забезпечують волонтери, друзі, збори тощо. Від Міноборони дронів не отримували.
Один FPV, залежно від комплектації, коштує $300-500, бомбер, — близько $1000, — акцентує він.
Він говорить, що близько 50% використаних дронів влучало в ціль, але детальніше може сказати лише статистика.
— Але є цілі дуже різні: піхота, техніка, серед неї може бути “буханка”, а може танк. Статистику в нас почали вести якраз на Кремінній, до того її вели умовно. Пам’ятаю, що на Бахмуті в нас було 48-52% уражень, — підсумовує оператор дронів.
За його словами, “найжирнішою” ціллю були танки. Був навіть випадок, коли дрон залетів прямо у люк танка, але не спрацював.
— От на Бахмуті танки — це було “Вау!” Ми мали купу влучань, і, на жаль, жодного спаленого. Вони трохи підгорали, але їхали. А на Кремінній ми вже почали їх активніше діставати. Моя рожева мрія — це збити вертушку з FPV, — ділиться чоловік. Каже, що технічно це можна зробити, але такої практики ще не було.
Фото: Дмитро Ларін / Українська правда
Єті ділить, що з захистом від ворожих дронів на передовій гірше.
— Ми думали, що непогано маскуємося — сітки, бліндажі, поки 10 грудня по нас не прилетів FPV. До того моменту ми з РЕБом не заморочувалися. Тобто ідея завести РЕБ у мене була — я на війні трохи довше ніж два роки, хочеться дожити до перемоги. Подзвонив знайомому волонтеру, попросив поставити нас у чергу. Але після прильоту я його ще раз набрав і кажу: “Давай уже!” — розповідає військовий.
Каже, що для захисту треба купольний РЕБ, який працює по частотах управління — поки що, поки російські дрони не доросли до автодоведення, цього буде достатньо. Якщо в них з’явиться автодоведення, буде важче — треба будуть нові сітки для завішування позицій. Автодоведення дозволяє дрону самостійно коригувати свій рух відносно цілі, і у нас вже над цією функцією активно працюють, тому росіяни теж можуть.
Чоловік розповідає про події, які відбувалися у 2014 році у його рідному Донецьку. Він каже, що не може це назвати “воювали”, адже ходили по вулицях з трубами та арматурою.
— У кінці травня (2014 року — ред.) я вивіз родину і пішов у добробат. Ми казали: “Треба їхати в Донецьк і щось робити”. А нас тримали у Дніпрі на блокпостах. Це було трохи дивно.
Ми ж могли показати, що так просто в них не вдасться, як свого часу в Одесі це зробили, потім у Харкові. Те ж саме було під Києвом у 2022-му — багато що, попри відсутність організації, на собі витягнули прості люди, — міркує він.
— Ні, я чекав більшої підтримки від влади. Там було достатньо притомних людей, які були готові діяти — була б зброя і підтримка. Якщо в серпні наш батальйон тричі заходив у Донецьк, на той момент уже повністю окупований, то що б ми могли зробити навесні, якби мали зброю чи техніку?
Так само, якби в нас були FPV на початку 2022 року, то можна було б стільки росіян навалити під Києвом, що вони б довго збирали себе по частинках. Добре, коли все вирішується вчасно, — стверджує військовий.
Далі згадує, що після захоплення Донецька був під Маріуполем, заходив в Іловайськ ще до закриття кільця, був у Пісках були — велася позиційна війна.
— Потім я отримав поранення й довгий час відновлювався. А потім знов: від Широкиного до Станиці Луганської, об’їздив весь фронт, — каже оператор БпЛА.
Тут ми можемо зіграти в штангу, витративши купу ресурсу. Якщо ми не підвищимо якість пілотів і комунікацію між бригадами, ми просто підвищимо відсоток дурних втрат дронів, — ділиться думками чоловік.
Додає, що росіяни шукатимуть протидію. За словами Єті, вони потужні по засобах РЕБу і РЕРу, тому цілком реально, що вони зможуть з цим впоратися.
— Ми можемо отримати колосальні втрати без жодного ураження, будемо просто засівати поля “пташками”. Нам треба автодоведення, яке працюватиме незалежно від РЕБу. Треба думати на крок-два наперед, тоді буде сенс. Фізично наштампувати дрони, думаю, цілком реально: посадять купу народу паяти або поставлять роботизовану лінію збору. Питання, чи зможемо ми це ефективно використовувати, чи дасть нам це якусь перевагу? — замислюється він.
Додає, що у 2024 році мають звертати увагу на якісне використання дронів. Використати ресурс з максимальним ураженням.
По російській піхоті можна і треба відпрацьовувати, але це може зробити снайпер набоєм за $5. А дрон за $500 доларів може полетіти й вразити гармату чи танк, який коштує мільйон, — наголошує чоловік.
Також Єгор вважає, якщо ми не будемо діяти ефективно, то можемо у 2024 році не лише сісти в оборону, а й провалюватися.
— Росіяни накопичують ресурси: вони мобілізують людей, і людей у них більше. Наша задача полягає у тому, щоб переграти їх, використати все, що ми можемо, максимально проти них, — говорить він. Вважає, що ми маємо знайти нестандартні методи для перемоги.
FPV-дрони — важлива зброя на фронті. Українці можуть створювати їх вдома самотужки. Раніше ми розповідали про безкоштовний інженерний курс з самостійного збору дронів.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.