Українцям уже полюбився військовий експерт Олег Жданов за точність його оцінок та прогнозів.
В ексклюзивному інтерв’ю Вікнам він відповів на питання, які турбують кожну людину: які перспективи контрнаступу ЗСУ, подальша доля Маріуполя та півдня України, а також що буде з героями Азовсталі.
— Нещодавно чи не вперше за час війни наші Збройні сили вийшли на кордон із Росією на Харківському напрямку. Які подальші можливості ми маємо для контрнаступу?
— Я вважаю, що говорити про контрнаступ взагалі ще зарано, тому що це проба пера. Ми спробували наші сили на окремому напрямку, в нас є можливість, ми вміємо і можемо.
Що стосується загального контрнаступу, він можливий тільки внаслідок постачання нам в необхідній кількості західних зразків озброєння. Це все залежатиме тільки від постачання.
Умова одна — отримання західних зразків озброєння в такій кількості, щоб ми могли сформувати фактично нову армію. Що стосується термінів, це буде залежати від того, як швидко нам поставлять ці зразки озброєння.
Постачання піде, але як швидко логістика зможе впоратися з такими обсягами переміщення техніки та озброєння — велике питання.
Опанування українськими військовими нового озброєння займе не менше трьох-чотирьох тижнів.
Ми фактично зупинили наступ російських військ, і переходимо до етапу позиційної війни. Вона може затягнутися на декілька тижнів, поки ми будемо отримувати новітню зброю.
Тоді десь вкінці червня ми будемо готові до проведення контрнаступальних дій.
Фото: Генштаб ЗСУ / Facebook
— Військового рішення щодо Маріуполя нема. Який сценарій розвитку із цим напрямком тоді можливий?
— Дійсно, військового шляху розблокування не було, і немає на сьогодні. Коли з’явиться — важко сказати, бо Маріуполь знаходиться в дуже глибокому тилу російських військ.
Що стосується трактування, то я б тут утримався, бо всі наполягали на евакуації людей. Так, обраний спосіб дуже ризикований і може бути по-різному трактований людьми, але я б називав це чітко процедурою обміну.
Ми повинні були ризикнути, бо це був єдиний спосіб для спроби евакуації бійців з Азовсталі. Чим це закінчиться — сказати дуже важко, бо Росія починає гратися в політичний шантаж — свою улюблену гру.
Ми можемо просто опинитися в пастці несподіванок, які готує Російська Федерація, але варто було спробувати. Хоча б у нас є шанс звільнити людей і залишити їх живими.
Російська Федерація зараз намагається заборонити передачу бійців полку Азов. Слідчий комітет Росії хоче їх відсортувати від решти силовиків методом проведення допитів.
І там дуже серйозна ситуація може бути в тому плані, що вони хочуть засудити їх, як військових злочинців. При цьому хочуть зняти мораторій на смертну кару. Тобто це може закінчитися їх стратою через російський суд.
Я так розумію, Росія буде це використовувати проти України, зокрема примушуючи до капітуляції. Ситуація дуже складна і непередбачувана на цей момент.
Фото: АЗОВ – Маріуполь / Telegram
— Чому російським військам вдалося майже безперешкодно захопити південні рубежі країни?
— Дуже складно висувати версії сьогодні. Я б сказав так: дочекаймось розслідування. Те, що хтось там віддав неналежне розпорядження, — це точно.
Але хто, коли і як це зробив — треба дочекатися офіційних результатів розслідування. І тоді ми вирішимо, відповідають вони нашим критеріям чи не відповідають.
— Чи потребуватиме Україна додаткових мобілізаційних ресурсів для деокупації півдня?
— Якщо ми отримаємо зброю в тому обсязі, який нам необхідний, у нас є всі шанси провести контрнаступальну операцію і вийти на кордони 1991 року.
Як це буде здійснюватися, зараз важко сказати. Усе покаже бій: наскільки російська армія буде готова чинити опір в умовах застосування західних зразків озброєння.
— Зараз північні сусіди РФ максимально активізувалися зі вступом до НАТО. У телефонній розмові фінського і російського президентів прозвучали прямі застереження, що НАТО наблизиться ледь не до передмістя Санкт-Петербурга. Як Путін діятиме далі, виходячи з такого стану справ?
— На спробу НАТО розширитися до кордонів Російської Федерації він заявив, що це його ніколи не турбувало, і це не несе загрози самій Російській Федерації.
Тут повна протилежність тому, що Путін казав на початку війни — про розширення НАТО і приближення до кордонів. Я думаю, що особливо нічого Росія не буде робити, тому що вона не спроможна протиставити себе проти тої самої Фінляндії.
— Чи все ще є якась стратегія в Путіна щодо України, враховуючи невдачу на багатьох напрямках?
— У Путіна жодним чином не змінилися наміри щодо України: він не визнає нас як націю і державу, він бачить Україну як складову Російської Федерації або новітньої імперії.
— У Міністерстві фінансів заявили про неминучість “болючих” змін для бюджетної політики України у разі затягнення війни ще на 3-4 місяці. Наскільки це вірогідний варіант розвитку подій?
— Війна триватиме, щонайменше, до кінця року. Активна фаза може закінчитись десь восени. А далі буде менш активна фаза, і війна може протриматися до 2023 року.
А що робитиме уряд і де він шукатиме фінансову підтримку, щоб утримати економіку на плаву — важко сказати.
Фото: Командування Повітряних Сил ЗСУ / Facebook
— Західні ЗМІ стверджують, що авіація України та Росії нині зрівнялися за можливостями. І те, хто зможе правильно її зараз використати, визначить перелам у війні. Чи так це і тоді від чого це насправді залежить?
— Паритет в небі на сьогодні не дає нам переваги, але ми на рівних захищаємо наші позиції від ворожої авіації. Єдиний успіх, якого ми досягли — це те, що російська авіація не літає над всією територією України, як це було на початку війни.
А далі все залежатиме від того, яку підтримку ми отримаємо від Заходу. І ось це нам вже може дати перевагу.
— На другому етапі війни українська сторона заявила, що її інтереси в цій війні змінилися і тепер не зупиняться лише на виході російських військ на кордони станом на 23 лютого. Що ми об’єктивно можемо отримати при виході з війни?
— Наша мета війни — це повне звільнення територій України, відновлення нашого суверенітету і територіальної цілісності.
Поки що в нас є всі шанси для того, щоб виконати ці завдання за допомогою збройного постачання від партнерів. Є шанси. І в нас цей шанс буде першим і останнім. Ми повинні ним скористатися, при чому на свою користь.
Раніше радник голови Офісу президента та член делегації України на переговорах з Росією Михайло Подоляк розповів про відновлення переговорів з РФ та які цілі агресор переслідує у війні.