Сам вирішую свою долю — історія актора, який став одним з Вовків Да Вінчі та виборює свободу

Актор і військовий Євген Григор’єв став символом незламності та надії, коли війна торкнулася не тільки його особисто, але й кожного українця. 

Його життєвий шлях, наповнений як мистецькими здобутками, так і героїзмом на фронті, служить нагадуванням про те, наскільки важливими є патріотизм, віра в перемогу та підтримка одне одного в найтемніші часи.

Життя змінилось за одну ніч

24 лютого 2022 року. Вранці мене розбудив дзвінок друга, актора Владислава Мудрака. Він був у Дніпрі, і перше, що сказав: війна почалась, — згадує Євген. 

Саме цей день став поворотним для нього та для мільйонів українців. Раніше не уявляючи себе на фронті, він став частиною армії, щоб захистити рідну землю.

Той день розпочався, як і будь-який інший, але незабаром перетворився на апокаліпсис. 

Я вийшов на балкон, побачив людей із валізами, хтось намагається виїхати, хтось у чергах. Це було відчуття незворотної зміни світу, — каже актор.

Фото: Instagram

Тренування і бойова підготовка

Не вагаючись, Євген приєднався до ТРО, а згодом — до батальйону Вовки Да Вінчі, де він пройшов через всі труднощі війни. 

Під час служби йому доводилося не лише брати участь у бойових діях, а й виконувати важливі завдання з рекрутування, зокрема допомагати у відборі нових бійців для ЗСУ.

Фото: vovkydavinci

Бойовий досвід був непростим, але я завжди вірив, що є вихід з будь-якої ситуації, — додає Євген.

Його оптимізм та рішучість стали прикладом для інших, а невіддільною частиною його служби стала підтримка побратимів.

Читати на тему

Молитви у пастці: історія бійця, який провів 24 доби з турнікетом на руці й вижив

Читай історію бійця, який провів 24 доби з турнікетом на руці й вижив.

Три роки війни: Україна як нація змінюється

Від початку повномасштабної війни Україна змінилася, і як народ, так і кожна особистість адаптувались до нових реалій. 

Євген зазначає, що хоча адаптація до війни важка, вона необхідна, адже лише таким чином можна вижити та зберегти людяність у цей жорстокий час.

До війни важко звикнути, але ми адаптуємося, бо інакше не вижили б. Якби мав дітей, піклувався б про них, але оскільки я один, то сам вирішую свою долю, — зазначає актор.

Перемога — це коли ми більше не тримаємо зброю

Важливим аспектом війни для Євгена є усвідомлення того, що перемога — це не тільки звільнення територій, а й мирне життя, коли вогонь війни перестане забирати життя людей. 

Він вірить, що найкраще майбутнє для України — це те, де кожен може вільно жити, не турбуючись про наступну атаку.

Фото: vovkydavinci

Перемога для мене — це коли ти живеш життя, не думаючи, що завтра треба брати зброю до рук. Це коли всередині нас не буде розбрату, коли ми зможемо радіти мирним здобуткам, — ділиться Євген.

Він також зазначає, що після перемоги його перше бажання — це залишити армію, але не через зневіру, а через бажання відновити своє мирне життя.

Майбутнє: посмішка через сльози

Що ж буде після перемоги? Євген часто уявляє день, коли Україна переможе, і всі будуть святкувати, сміятись від щастя і плакати від пережитого болю.

Я уявляю, як ми будемо сміятися від щастя, а з очей потечуть сльози — від того, що пережили, побачили й, головне, що пережили разом, — каже він.

На зйомках фільму

Його спостереження про те, що кожен українець несе відповідальність за майбутнє країни, нагадують нам, що перемога залежить не тільки від тих, хто на фронті, а й від кожного, хто підтримує Україну в тилу.

Життя Євгена Григор’єва — це свідчення сили духу та незламної віри у свою країну.

Війна змінила не лише його, а й усе суспільство. Однак на цей шлях він дивиться з оптимізмом, вірячи в перемогу і в те, що кожен з нас може стати частиною великої перемоги.

Раніше Український режисер Любомир Левицький в інтерв’ю також розповідав про війну, особисті втрати та як досвід на фронті змінив його погляд на кіно та життя.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.