Кримська культура на тарілці у Львові: як говорити про традиції через їжу

Леране Хайбуллаєва — кримська татарка, чия родина пережила депортацію з Криму в 1944 році, а сама вона втратила свій дім вже після окупації півострова Росією у 2014-му. 

Після кількох років, проведених в Ірпені, Леране знову змушена була покинути рідну землю через російську агресію, переїхавши до Львова. 

Тут вона відкрила ресторан Кримський дворик — унікальний заклад, що поєднує гастрономію та історію кримськотатарської культури.

Спогади родини та повернення до Криму

Леране згадує, як її родина пережила депортацію 1944 року, коли її батьки потрапили до Сибіру. 

Для кримських татар у депортації спочатку діяла комендантська година. 

Без письмового дозволу було заборонено покидати місце проживання, — згадує Леране, додаючи, що цей період став справжнім випробуванням для її родини.

Багато з тих, кого відправили в Сибір чи Казахстан, змогли повернутися.

Леране згадує, що приїхала до Криму, коли їй було 8 років. 

Вони оселилися в селі Джанкойського району, де їхній дім був дуже старий, а навколо росли бур’яни.  

Для неї це був великий контраст, адже в Узбекистані вони жили у двоповерховому будинку в селищі міського типу.  

Це був контраст, але ми пристосувалися

Фото: Instagram

Барикади дитинства

Дитинство Леране було сповнене боротьби за права кримських татар. 

Вона з родиною активно брала участь в протестах, акціях, писала транспаранти. 

Наш дім був як перевальною базою — у нас зупинялися інші кримські татари, поки шукали житло для своїх родин, — розповідає Леране про ті роки. 

Вона підкреслює, що в ці часи не було офіційної історії кримських татар, і все передавалося лише усно.

Читати на тему

В Україні запускають курси кримськотатарської мови та літератури для школярів

Читай, хто саме зможе вивчати мову та літературу півострова.

Окупація Криму у 2014 році

Коли почалася окупація Криму у 2014 році, Леране жила в передмісті Сімферополя. 

Пам’ятаю танки, а також гелікоптери, які дуже низько літали над нашим домом, — згадує жінка. 

Однак найважчою стала для неї смерть її сусіда, кримськотатарського активіста Решата Аметова, якого затримали й закатували за протест проти окупації. 

Ми шукали його два тижні — розвішували фотопортрети в місті, підключали телебачення для поширення інформації. Згодом було знайдено його закатоване тіло, — розповідає Леране.

Фото: Instagram

Переїзд до Львова та створення Кримського дворика

Після окупації Криму Леране виїхала до Ірпеня, а пізніше, після початку повномасштабної війни, оселилася у Львові. 

Тут вона відкрила ресторан Кримський дворик, який став не лише місцем, де можна скуштувати страви кримськотатарської кухні, але й осередком культурної спадщини. 

Леране створила Музей кримських спогадів, де кожен експонат має зв’язок з Кримом або кримськими татарами. 

Говорити про Крим через нашу їжу заходить аж бігом, — зазначає вона. 

Це дозволяє відвідувачам не лише насолоджуватись їжею, а й дізнаватися більше про історію кримських татар.

Фото: Instagram

Мрії та надії на повернення

Леране каже, що не відчує себе вдома, поки не повернеться в Крим. 

Я — громадянка України, тому вся Україна — мій дім. Але на 100% відчувати себе вдома я можу тільки в Криму. Мої рідні там, — каже вона. 

Після перемоги Леране мріє повернутися до Криму і відкрити там Український дворик, де буде представляти українську кухню, культуру і традиції.

Вона переконана, що кримські татари мають пишатися своєю культурною спадщиною. 

Ми маємо триматися за це. Плекати. Пишатися. І відроджувати, — підкреслює Леране. 

Вона вірить, що через такі проекти як Кримський дворик можна зберігати й поширювати культурну ідентичність свого народу, навіть за межами рідного півострова.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.