Любов перемагає: історія подружжя зі Слов’янська, яке всиновило Іллюшу з Маріуполя

Іллюша – той самий хлопчик з Маріуполя, який написав листа Борису Джонсону. Таким чином дитина хотіла подякувати британському прем’єру за підтримку України.

Малюк хоч і тримався мужньо, але від початку повномасштабної війни сам потребував допомоги чи не найбільше. Всього за два дні він втратив обох батьків.

26 лютого у родини закінчувались продукти, тому мама наважилась вийти в магазин. Йшла через міст, який в один момент було знищено окупантами. Жінка додому так і не повернулась.

Наступного дня батько дитини лишив хлопчика з сусідами, віддавши йому усі документи, і відправився на пошуки дружини. 27 лютого запам’яталось тоді не лише сильними обстрілами, а й тим, що тато теж не повернувся.

Так дитина лишилась без найрідніших людей у холодному підвалі разом з сусідами. Ілля про ті дні згадує небагато. Лише говорить, що був дуже голодним і намагався з’їсти іграшки друга.

А ще було дуже страшно, навіть коли потрапив на підконтрольну територію. При зустрічі з подружжям зі Слов’янська Ілля питав, як він тепер один житиме у цьому світі.

Читати на тему

Бомби — не привід забути про наші мрії. Андрій Шевченко звернувся до хлопчика, що втратив маму в Маріуполі

Дивись відеозвернення Андрія Шевченка до 6-річного Іллі Костушевича, який втратив родину в Маріуполі.

Марія та Володимир давно мріяли усиновити дитину, багато чули історій про маріупольських дітей, так що за кожної згадки про них жінка починає плакати. Раніше вона працювала у притулку для дітей.

Я таких добрих людей ще не зустрічав, – говорить Володимир.

Тому коли повномасштабна війна принесла на українські землі невиправні трагедії та невимовний біль, подумали, що варто допомагати іншим. Займались волонтерством, а згодом вирішили – потрібно діяти. І написали у соцмережах, що готові усиновити дитину.

Пізніше подзвонили волонтери та розповіли про Іллю. За два дні подружжя поїхало за хлопчиком. Після його розповіді, як він втратив обох батьків, Марія намагалась заспокоїти дитину.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Марія Безпала (@mari_bezpalaya)

Розповіла, що його мама і тато тепер на небі, а про нього тепер можуть піклуватись вона зі своїм чоловіком, якщо хлопчик захоче. На таку пропозицію Ілля погодився. І тепер почувається трохи краще.

Марія говорить, що він дуже полюбляє обійматись та по сто разів на день зізнаватись у любові.

Я не очікував, що можна прив’язатись так швидко, – розповідає Володимир.

В Іллі тепер навіть з’явились звичайні дитячі мрії – зайнятись футболом і колись полетіти у космос.

Ми прикладемо максимум зусиль, щоб у нього було щасливе, яскраве та гарне майбутнє.

Та навіть тим сім’ям, яким вдалось вижити та втекти з рук окупантів, життя продовжує випробовувати. Читай історії українських дітей, яким довелося тікати з Донеччини від війни.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!