Долає 8 км, щоб люди дісталися іншого берега. Історія підлітка з Харківщини, який працює на переправі

Дорослі бережуть дітей, намагаються відгородити їх від усього небезпечного і справлятися з проблемами самостійно. Але інколи діти вражають своєю дорослою мудрістю та вчинками. Зараз тисячі українських дітей та підлітків допомагають армії, ВПО чи людям на деокупованих територіях.

15-річний Даниїл Бахмутський переправляє людей через Печенізьке водосховище на Харківщині. Місцевий міст зруйнували під час окупації, а дістатися іншого берега людям треба.

Даниїл розповів для Суспільне Харків, як йому передали мопед та чому хлопець вирішив перевозити людей.

Хлопець живе за 8 км від переправи, щоразу долав цю відстань на велосипеді. Потім пересів на мопед, але той зламався.

До повномасштабного вторгнення Росії Даниїл навчався греблі у спортивному коледжі, а після вересневого контрнаступу Збройних сил як човнар став перевозити людей. Одного разу він прийшов до переправи порибалити, тоді побачив човнаря і домовився, що допомагатиме.

Хлопець каже, що у селі немає інтернету, зв’язку, світла, друзі повиїжджали, чому ж тоді не допомагати людям. Він працює з восьмої ранку до п’ятої вечора, інколи може залишитися аж до дев’ятої, якщо попросять. Одного разу довелося перевозити труну, бо помер якийсь хлопець, але Даниїл не потребував подробиць.

Читати на тему

Сподіваюся, моя домівка вціліла: історія підлітків з Харкова, які мріють повернутись додому

“В Україні зараз війна. Багато людей досі стривожені й у паніці. Хочеться, щоб усе було, як раніше, спокійно”, — ділиться думками 14-річна Кіра.

Здійснити мрію хлопця

Коли бачиш, як самовіддано та щиро допомагають іншим наші діти, хочеться, щоб усі їхні мрії здійснювалися. Мопед, на якому хлопець їздив 8 км на переправу, зламався. Тому харківський фотограф Павло Дорогой вирішив подарувати Даниїлу крос-мотоцикл. Це була його мрія з дитинства.

Павло влаштував збір у соціальних мережах, і за два дні небайдужі українці змогли зібрати потрібну суму. 

— Якось ми так дуже з ним здружилися. Я бачив, що у нього був цей старий мотоцикл. Він казав, що окрім нього нічим добратися додому і сюди на переправу. У нього була мрія дуже давно — це крос-мотоцикл. Чому б не здійснити мрію дитини, бо він — дитина, — говорить Павло.

Він додає, що працювати на цій переправі — в принципі небезпечно, це не дитяча справа. Але Даниїл з цим гарно справляється.

Перед тим як придбати крос-мотоцикл, Павло радився з батьками хлопця. Ті були не проти. Даниїл неймовірно радий, уже звикає до свого транспорту, хоча їздити зможе лише з 16 років. Павло тим часом хоче знайти йому школу чи викладача, щоб навчитися їздити та користуватися мотоциклом.

Молоді українці є обличчям нашої країни, яким ми можемо пишатися. Раніше ми розповідали історію 19-річного Максима Бевзи, який рятує життя та вчить цього інших.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!

Фото: Маргарита Дежкіна / Суспільне Харків