Мене веде в бій не ненависть, а любов: історія вегана та командира інженерно-саперної роти на псевдо Інженер

Медитує, займається йогою та зовсім не їсть м’яса. Може здаватись, що це історія про людину, яка не бачила життя за повномасштабного вторгнення. Однак це зовсім не так, оскільки Артем не тільки увесь цей час знаходиться в Україні, але й боронить її на передовій.

Чоловік має псевдо Інженер, адже раніше викладав архітектуру та інженерію в Київському національному університеті будівництва та архітектури. До 24 лютого Артем взагалі не мав бойового досвіду, але відчував, що колись йому доведеться пізнати військову справу.

Я знав про близьку війну та готувався до неї.

Тому Артем заздалегідь склав тривожні валізки, організував курси з тактичної медицини та зробив схрон зі спорядженням у Київській області разом із друзями.

Вже зараз чоловік ділиться з Українською правдою, що тоді використати всі запаси не змогли, оскільки схованка знаходилась близько до лінії фронту. Крім того, вражала інтенсивність боїв.

Та я не був готовий до такої тривалості та такої сильної інтенсивності боїв. Ми не думали, що російська армія зможе пробратися на Київщину.

Тоді могло здаватись, що харчуватись відповідно до власних вподобань практично місія нездійсненна. Однак Артему все ж таки вдавалось і це.

Це й не дивно, адже у чоловіка чималий досвід — з 13 років він вегетаріанець та вже дев’ять років він веган. Різниця полягає у тому, що вегани не їдять жодних продуктів тваринного походження, а не лише відмовляються від м’яса чи риби.

Серед військових панує міф, що воїн повинен їсти м’ясо, щось жирне, холестеринове, некорисне, аби мати силу та стійкість. Я так не вважаю і дотримуюся веганства на війні.

На такий крок надихнула Артема Революція Гідності. Військовий згадує, що тоді кардинально переосмислив своє життя. А ще за рік після подій на Майдані вирішив стати волонтером в АТО.

Та коли прийшла повномасштабна війна, Артем долучився до Азову та став командиром інженерно-саперної роти. Тож тепер чоловік тримає в чистоті власний організм, але й наводить лад на рідній землі.

Крім очищення українських територій від мін Інженер ще й займається тим, що вистежує ворога на своєму напрямку. Але чого тільки не траплялось на роботі — від затримання диверсантів до застосування зброї.

Я не ставлю це собі за мету, тому що ця війна інакша. Моя місія — зберегти якнайбільше цивільних та бійців.

Артем ділиться, що для багатьох важливо мати відчуття пристрасті, щоб йти у бій. Та він сам намагається тримати в серці лише любов, яка й досі залишається для нього найважливішим рушієм. Крім того, вона має силу не пустити ненависть в душу.

Мене веде в бій не ненависть, а любов. Я відчуваю, як земля палає любов’ю, вона веде в бій.

Також Інженер намагається боротись зі стереотипами, що в армії потрібно їсти м’ясо, щоб бути гарним воїном. Тож як для себе, так і для побратимів замовляє веганські продукти. Хоч насильно нікого не змушує йти його шляхом, адже не терпить жодного примусу.

Його ж хлопці втішено куштують рослинну тушкованку та сосиски. А нещодавно Артем потішив своїх підлеглих ще й ікрою з водоростей.

Читати на тему

Не зміг би дивитися в очі доньці, якби вчинив інакше! Історія військового про рішення піти воювати та роботу гранатометника

Військовий розповів про рішення піти воювати та чого навчила армія.

Це тішить чоловіка, адже рік тому у нього не було такої можливості купити те, що йому до смаку. Тоді він просто наповнював свій раціон великою кількістю фруктів, овочів та горіхів. Також часто використовував для урізноманітнення харчування власні запаси зі сховку. Та вже згодом зміг не лише робити замовлення для себе, але й пригощати побратимів.

Тож зараз Артем бореться як за незалежну Україну, так і за органічне середовище, де буде місце для гармонічного життя людей разом з тваринами.

Веганство та вегетаріанство — не дієта, не примха чи забаганка якоїсь окремої групи людей. Це справжнісінька філософія життя, яка не підтримує насилля над тваринами заради поживного обіду.

Коли ж на твої землі приходить війна, то багато чого змінюється. Та дехто залишається стійким. Читай історії волонтерів, які постачають рослинну їжу на фронт для ЗСУ.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!

Фото: Українська правда