З третьої ранку готує повноцінне меню для 50 бійців — історія Тетяни, яка майже випадково потрапила до ЗСУ

Харчування наших військових дуже важливе, адже від цього залежить стан їхнього здоров’я, а також наявність сил, щоб виконувати важкі завдання. У ЗСУ працюють кухарі, які забезпечують військових поблизу фронту свіжою їжею.

Однією з таких солдатів-кухарів є Тетяна зі 128-ї ОГШБр. Жінка щодня встає о третій ранку, щоб до шостої ранку забезпечити військових свого підрозділу свіжими стравами на цілий день. Історію жінки розповіли у 128-й ОГШБр.

Потрапила до ЗСУ майже випадково

Тетяна служить у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді з 2019 року, вона — солдат та кухар артилерійського підрозділу. До цього етапу життя Тетяна працювала на залізниці, була черговою по станції на Кіровоградщині. Згадує, що потрапила до ЗСУ ледве не випадково. Їй треба було вирішити певні справи у військкоматі, тому вона звернулася до установи.

— Там запитали, чи не хочу в ЗСУ. “Для чого я там потрібна, чим буду займатися?” — перепитую. “В армії потрібні й жінки, є багато різних посад. Ви подумайте”, — ділиться Тетяна. 

Коли вона повернулася додому, то довго міркувала, що робити, але вже за три дні була в навчальному центрі ЗСУ в Старичах. Після навчань жінка підписала контракт зі 128-ю ОГШБр. 

Не шкодую жодної секунди про своє рішення, — зазначає жінка.

Читати на тему

Касетні снаряди прилітали, поки готував: історія шеф-кухаря, який покинув шведський ресторан заради фронту

Ми маємо бити цих ворогів, які прийшли на нашу землю. Ось наша ціль зараз, — каже Олександр.

За три години готує на 50 бійців

Першою освітою Тетяни була кулінарна, тому вона служить кухарем. За час своєї діяльності пройшла кілька ротацій у зоні ООС, а з початку повномасштабної війни постійно зі своїм підрозділом у зоні бойових дій. 

Раніше жінка перебувала у взводі забезпечення, який розташовується далі від нульових позицій, а пізніше попросилася ближче до лінії фронту. Зараз робота Тетяни проходить у населеному пункті, який час від часу обстрілює російська ствольна артилерія.

Я хотіла бути ближче до хлопців, щоб постійно годувати їх гарячою їжею, — пояснює пані Тетяна.

Жінка ділиться, що має 50 бійців у підрозділі, а на кухні працює сама. Саме тому прокидається так рано, щоб встигнути все приготувати.  

— О шостій ранку, поки надворі сіро, можна більш-менш безпечно доїхати до бойових позиції, тож гарячу їжу в термостійких контейнерах розвозять по точках, — пояснює вона.

Акцентує, що у ті зони можна заїхати лише раз на добу, тому везуть зразу сніданок, обід і вечерю. Військові розігрівають готову їжу на газових пальниках на позиціях.

У меню немає неулюблених позицій

Щовечора Тетяна робить заготівлі на ранок. Меню у неї різноманітне і немає тих страв, які не любить більшість, як-от перлова каша. Жінка розповідає, що кожного дня готує або котлети, або відбивні, або гречаники. Ще у меню є запечені курячі стегенця, сирна запіканка, млинці з м’ясом чи джемом, пиріжки з картоплею, капустою, м’ясним фаршем, чебуреки, біляші, салати, а на перше — борщ або бограч. 

Ілюстративне фото: Pexels

— Хлопці із Закарпаття передають для бограча спеціальні інгредієнти, які їм надсилають з Угорщини, вони дуже люблять цю страву. Якщо в когось день народження, спечу торт, і не один. На Новий рік для кожного бійця зробила десертне желе з чотирьох шарів, а на минулий Великдень розмалювала сто писанок — цілу ніч працювала. Зате хлопцям було приємно отримати на Великдень писанку, — наголошує вона.

Якщо є можливість, то Тетяна готує і для інших підрозділів.

Одного разу до неї звернувся боєць, який перевівся в піхоту, з проханням напекти для його побратимів пиріжків. Тетяна не відмовила і зробила дві коробки.

Коли жінка йде у відпустку, то бійцям на позиції завозять продукти, вони телефонують Тетяні й просять повернутися якнайшвидше, адже сумують за її їжею. Варто зауважити, що не всі бойові підрозділи мають змогу готувати щодня гарячу їжу для бійців. Тому військові Тетяниного підрозділу дуже її завдячують та цінують її працю, за нагоди завжди пригощають солодощами. А сама Тетяна говорить, що їй вистачає простої подяки.

— У нас ніхто не скаржиться на гастрит чи виразку. А це, я вважаю, вже великий плюс. Хлопці й так у постійних стресах на бойових позиціях, то принаймні не набивають шлунок консервами й сухпаями, а мають збалансовану їжу, приготовану по-домашньому, — вважає вона.

Багато людей піклуються про те, щоб військові на фронті мали змогу добре поїсти, тому стають військовими кухарями. Раніше ми розповідали історію Олексія на псевдо Йогурт про роботу кухарем на фронті.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.