Воюють, щоб діти не жили у країні, подібній до Росії! Командир роти про бої на фронті та вмотивованих військових

Ми продовжуємо знайомити тебе з обличчям ЗСУ, адже це не просто три літери. Це історії тисяч українців, які стали на захист рідної землі. Юрій на псевдо Мажор — командир роти однієї з окремих мотопіхотних бригад. Зараз він з командою захищає Україну на Запорізькому напрямку, проте це не перший його воєнний досвід. Свою історію він розповів для Армія.Inform.

У 2015 році він приїхав за мобілізацією у збірний пункт, тоді й отримав псевдо Мажор. Він приїхав у німецькому камуфляжі, тактичних окулярах та новеньких “ловах”. 

— Більшість хлопців були із сіл, я на їхньому фоні трохи виділявся. Вони кивали в мій бік, жартували: “Дивіться, мажор із Києва приїхав”, — ділиться Юрій.

Про службу в армії та воєнний досвід

Після мобілізації у 2015 році Юрій рік воював у складі 54-ї МБР. Потім перекваліфікувався на зв’язківця. Військову кафедру в Севастополі чоловік закінчував за фахом “хімік”.

— Я присягу на вірність українському народові складав у Криму, отримав звання молодший лейтенант запасу. Вчився там на фахівця-атомника, — розповідає Мажор. Він мав працювати на Південноукраїнській АЕС, але переїхав до Києва. Після демобілізації у 2016 році також повернувся до столиці.

Про початок повномасштабного вторгнення

Коли активно почали з’являтися новини про те, що може розпочатися повномасштабне вторгнення Росії, Юрій вирішив, що повернеться до війська. 25 лютого він уже був в рідному Южноукраїнську та потрапив до роти охорони при військкоматі.

Він згадує, що всі стали на оборону міста. Тоді окупантів вдалося зупинити приблизно за 30 км.

Мажор каже, що могло статися так, як з Енергодаром. Він впевнений, що в планах окупантів було захопити ПАЕС.

Коли пряма небезпека минула, усіх розподілили по бойових підрозділах. Юрій та ще 30 побратимів потрапили до новоствореного батальйону однієї з ОМБР.

Читати на тему

”У росіян все лише фасад: пошкребеш, а під ним — нічого немає”. Історія бойового медика із Закарпаття

Олексій Любецький розповів про свою історію війни та що про нас тепер говорять світові ЗМІ.

Зараз війна зовсім не така

Юрій набував бойового досвіду з побратимами на Донеччині. Каже зараз війна не така, як була під час АТО. Тоді довелося багато чого навчитися.

— Штурмували ворожі позиції, відбивали атаки на своїх. Бували й невдалі штурми. Виконували й результативні напади — вривались в окопи противника, нищили окупантів і відходили з мінімальними втратами. Такий результат для нас теж хороший, адже ми звичайна піхота, а не штурмовики, — каже він.

Мажор згадує, що проти українських піхотинців на Донецькому напрямку воювали так звані ДНРівці та вагнерівці. Ворог часто використовував погану погоду для штурму. 

Дощ, багнюка, бруд, а вони повзуть до нас на відстань кидка гранати, щоб закинути її нам в окоп, — розповідає Мажор.

Попри тяжкі бої, командир роти згадує, як вдалося знищити підполковника так званої ДНР. Військові тоді укріплювалися та виявили диверсантів. Українці пропонували здатися в полон, але ворог відмовився, тож почався бій.

Українцям вдалося знищити окупантів, забрати трофейну зброю та знищити підполковника.

Хочу сказати українцям, щоб не хвилювалися

Зараз Юрій з побратимами окопується на Запорізькому напрямку. Раніше військові вважали, що Мажор з них знущається й змушує щодня копати. Але після жорстоких боїв на Донеччині зрозуміли, що хороше укріплення — запорука виживання.

Воїни впевнені, що окупанти можуть спробувати наступати, але обіцяють зробити усе можливе, щоб зламати їхні плани. 

Хочу сказати всім українцям, щоб не хвилювались. У нас добре підготовлена армія.

Я особисто відчуваю себе хорошим фахівцем, знаю свою справу і сумлінно її виконую, — каже Юрій. Він додає, що з ним професійні воїни, які розуміють, що захищають рідних та коханих. 

— Ми знаємо, що захищаємо їх від підступного ворога. Воюємо заради діточок, за їхнє право жити у вільній країні, де панує свобода думки та слова, де вони можуть вільно висловлювати свої погляди та переконання. 

Ми не хочемо, щоб наші діти жили у країні, подібній до Росії, і зробимо все від нас залежне, аби якомога швидше із перемогою повернутись додому, — наголошує Мажор.

Бої українських військових нагадують сцени з голлівудських фільмів, але герої тут справжні. Раніше ми розповідали історію одного танкового бою Героя України Ігоря Левченка.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!

Фото: Армія.Inform