З гумором легше пережити будь-які негаразди. Жарти дають змогу на кілька хвилин забути про погане довкола та дарують мозку маленьку порцію дофаміну. Відтак гумор конче необхідний для наших бійців, адже в їхньому фронтовому житті так не вистачає позитиву!
Тож військовий Харківського окремого батальйону територіальної оборони Руслан дарує нашим бійцям посмішки — він малює гумористичні комікси про фронтове життя.
Русланові 51 рік, вдома на нього чекають дружина та двоє дітей. До війни чоловік працював у приватному видавництві та виготовляв книжки для дітей до п’яти років. Також робив картонні 3D-конструктори. Згадує: цікава була робота.
— 24 лютого я зустрів вдома. Ми прокинулися рано-вранці, адже почали бомбити аеропорт, я живу недалеко від нього. Перше відчуття — тривога за родину, місто, країну. Страх перед цією темною силою, — розповідає Руслан.
Чоловік згадує, що того дня збирав продукти для родини, адже ходили чутки, що Харків може бути окуповано. А вже 25 лютого він пішов до військкомату.
Я вважаю, що це природно, коли чоловік хоче захистити свою родину, свій край, свій народ, тому сумнівів не було. Я мусив це зробити, хоча вже й немолодий, — зазначив військовий.
До початку повномасштабного вторгнення Руслан не мав військового досвіду.
— Служив я ще у радянській армії. У повітряно-десантних військах у Тулі, в 106-й дивізії. Вона воює зараз із нами. Я буду воювати й застосовувати знання проти них, — наголошує чоловік.
Родина Руслана з розумінням поставилася до рішення йти воювати, за що чоловік дуже вдячний.
Вони хвилюються за мене, тримають кулаки, моляться й дуже підтримують мене. Дякую їм за це!
Чоловік розповідає: найперше після перемоги хочеться поїхати до своїх рідних, друзів, до тих, хто допомагав, та віддячити їм за все.
Чоловік розповів, що малює з дитинства, проте ніколи не займався цим фахово. Зізнається: любить накреслити щось гумористичне, але ніде цього не демонстрував. Та й взагалі не планував малювати комікси, але його видав друг.
— Я не планував робити замальовки на фронті, я служу зі своїм другом, він — док. Якось док мене здав: сказав командиру роти, що я вмію малювати й можу зробити нам плакат на стіну. З того й почалося, — згадує Руслан.
Надихає на замальовки чоловіка різниця між військовим та мирним життям.
— Хочеться розказати мирному населенню, як живеться на фронті. Є дуже багато смішних моментів. Також малюю побратимів. Вони люблять, коли я їх малюю, навіть просять. Є дуже багато збірних образів: коли один персонаж втілює в собі кілька солдатів, — каже Руслан.
А в Харківському окремому батальйоні територіальної оборони розповідають, що побратими за першої нагоди купують папір та олівці, “щоб це шоу тривало.”
Військовий малює, коли є вільний час. Каже: випустити комікс після війни був би цікавий досвід, але треба спочатку здобути перемогу.
— Наприклад, вчора “прилетіло” у нашу кухню замасковану. Дивом побратими вціліли. Після того як розібрали завали, я сів і почав малювати. Це допомагає впоратися зі стресом, — каже військовий.
— Я вважаю, що гумор допомагає нашій нації. У наших піснях, казках дуже багато гумору. Адже наші люди пройшли багато випробувань. Україна живе на такому коридорі Європи, через нас завжди йшли якісь загарбники, завжди потерпали від якоїсь навали. Гумор допомагає нам залишитися тими, ким ми є, — міркує військовий.
Руслан каже, що наснаги нашим бійцям надає лють:
— Чому? Адже хтось прийшов вирішувати нашу долю.. Тому що Буча… Тому що Харків… Тому що Маріуполь, Вінниця… Ми переможемо! Іншого шляху немає, — запевняє чоловік.
Також переконаний, що сила українців у працьовитості, витривалості та гуморі.
— У нас дуже талановита нація, й вона ще не відкрила всі чесноти, які має. Має пройти час і надані можливості, й ми себе ще покажемо, — впевнений військовий.
Також у Харківському окремому батальйоні територіальної оборони поділилися коміксами Руслана за мотивами реального бою.
Українські військові одноголосно стверджують: перемога буде за нами! Для цього вони щодня борються на фронті. Раніше ми розповідали історії українських військових на передовій.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!