Нині майже в кожного з нас є родичі, близькі, друзі чи просто знайомі люди, які воюють на фронті. І всі ми, окрім актуальної ситуації на фронті, слухаємо й веселі історії від військових.
Служба зв’язків з громадськістю 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України опублікувала історію українських військових на фронті. Самі вони себе називають так: “Ландшафтні дизайнери? Ні! Ми шашличники! Жаримо росіян до скоринки!”
Цей ранок житомирські десантники починають із кави. Доки п’ють — чекають на ціль.
— Може хоч зараз по рації передати ціль, а бувають й тихі дні. Хоча нам би трохи більше цілей, ми точно не втомилися б заряджати, — говорить номер обслуги Володимир.
Його завдання — вчасно заряджати гармату, яка стоїть неподалік в хащах.
За його словами, вони часто за таким ритуалом чекають на ціль. А потім — коли на зв’язок вийде розвідка та відзвітує про влучання.
Ми запікаємо ворога здалеку, на жаль, не бачимо результатів своєї роботи. Тому коли у розвідки є час, вони обов’язково нам передають, по чому ми відпрацювали, — каже бусоліст Денис.
— А ще й коли це все зняли на відео, то взагалі свято подивитися, як “мінусуються” окупанти! Були й техніка російська, і їхні авто, і окопи, повні ворога. Нам усе одно по чому лупити, тільки б їхньої ноги на нашій землі не було, — зізнається він.
Та нарешті тихе кавування перериває скрип рації. Є ціль! — чути звідти.
Тоді всі займають свої позиції: тут ніхто нікого не підганяє, не наказує, бо бійці працюють злагоджено. Націлюються, посилають снаряд, вибух. А після — ще один. Тоді маскують артилерійське озброєння та йдуть до укриття.
Довго відпочивати не будемо. Скоро, напевно, знову ціль прилетить. Працюємо. Така наша робота — країну захищати, — говорить Володимир.
Військова на псевдо Ластівка визнає: артилерійські й життєві орієнтири є дещо схожими. Її історію можеш прочитати в нашому іншому матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!
Фото: 95 окрема десантно-штурмова бригада Збройних Сил України.