Фото Facebook Чимало українських героїв загинули у пекельних боях за Бахмут — місто в Донецькій області, яке російські окупанти зрівняли із землею. Ми не можемо підрахувати точну кількість загиблих з нашої сторони на тому напрямку, однак кожна відома історія військового, що віддав своє життя на Україну там, ранить до болю. Історію Грека розповіла його кохана Ірина Удод журналістці УП.Життя Тетяні Денисенко. Таке псевдо 26-річний Андрій Воробкало отримав через те, що значну частину свого життя прожив у Греції. Він заснував власну школу зі східних бойових мистецтв і міг жити за кордоном, однак поїхав боронити батьківщину. Воював на Херсонщині, а згодом поїхав у Бахмут. Там він загинув 2 квітня 2023 року. Був вольовою людиною Андрій переїхав до Греції у віці 13 років. До того — жив з батьками мами на Черкащині. Між собою рідні спілкувалися українською, але з вітчимом-канадійцем грецького походження хлопець говорив англійською. Він був максимально наполегливою людиною. У віці 17 років почав займатися тхеквандо і вже до 22 років отримав чорний пояс, — пригадує кохана дівчина Ірина. Згодом Андрій навіть відкрив школу зі східних бойових мистецтв для дітей, а ще працював у сфері обслуговування. Історія кохання двох людей розпочалася саме після того, як Андрій приїхав до України та вступив до лав ЗСУ. Ірина волонтерила, бо на війні також був і її брат. Через нього вона і познайомилася з хлопцем. Спершу стосунки проходили в режимі онлайн — Ірина ще навчалася в Чехії й деколи їздила за кордон. За місяць вони змогли зустрітися: Грек пошкодив ногу на Донеччині, тож два місяці проходив лікування вдома. З ним була і кохана. УП.Життя Вони будували плани, мріяли та говорили про спільне майбутнє. Конфлікти могли проговорити. — Андрій часто повторював, що кожне непорозуміння — це прекрасно, і взагалі, це найкраща річ, яка може з нами трапитися. Оскільки це дає можливість розвитку і кращого розуміння одне одного, — пригадує Ірина Удод. Обоє — романтики, навіть спілкувалися паперовими листами. А хлопець був ще й патріотом і часто згадував, що шкодує про таке пізнє рішення іти на війну — аж у 2022 році. Читати на тему Я почала багато плести з бісеру після того, як зник тато — як творчість допомагає Вероніці пережити біль, якого завдала війна Батько Вероніки зник безвісти на фронті. Що допомагає їй жити далі та боротися з переживаннями? Читай історію дівчинки з Кривого рогу. Хотів “насипати ворогу” За словами Ірини, коханий наче готувався до війни морально: читав багато літератури протягом останніх років, а за два місяці до повернення в Україну купив собі всю необхідну амуніцію. — Питання мінометних розрахунків він вивчив вже перебуваючи в лавах добровольчої армії. Там мав змогу вибрати те, чим планує займатися на фронті, наприклад, аеророзвідку. Та він хотів щось таке, щоб відчути, що прямо “насипає ворогу”, — пояснює Ірина. Він не втрачав оптимізму, але навіть під час останньої п’ятихвилинної розмови 30 березня кохана відчувала важкість. Руки опускалися, бо ніяк змінити ситуацію чи допомогти вона не могла — у підрозділі були втрати, ситуація ставала критичною. — Андрій мав просто нереальне бажання жити. Все перевернулось з ніг на голову, коли він їхав у відпустку і дорогою йому подзвонили та дали наказ повертатися назад у Бахмут на позицію. У мене почалась дуже сильна тривога, відчай і розпач, — зізнається Ірина і ділиться, що аби не засмучувати коханого, виплакувала всі сльози та відчай на відео, які зберігала в окрему теку. Згодом виявилося, що перше таке відео вона записала в той день, коли Андрій загинув. Востаннє вони бачилися в лютому 2023 року. Рахували дні до спільної відпустки — та не склалося. 2 квітня чоловік дав останній бій у Бахмуті. Я продовжую волонтерити. Це тримає мене на плаву і дозволяє і надалі бути дотичною, — додає дівчина. Історії наших бійців та героїв варто пам’ятати, аби більше ніколи не повторити помилок минулого. Як жив та загинув Андрій Ткачук у боях за Київщину — читай в іншому матеріалі.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: Бахмут, війна в Україні, Життєві історії, українські військові Джерело Українська правда Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Я почала багато плести з бісеру після того, як зник тато — як творчість допомагає Вероніці пережити біль, якого завдала війна Батько Вероніки зник безвісти на фронті. Що допомагає їй жити далі та боротися з переживаннями? Читай історію дівчинки з Кривого рогу.