Мей Маск, вишуканій, чарівній і непосидючій супермоделі, уже за 70. Її життя не завжди було таким простим і гламурним, як тепер. У 31 рік вона стала матір’ю-одиначкою, тож тяжко працювала, щоб поставити на ноги дітей — Ілона, Кімбала й Тоску. А ще боролася із зайвою вагою, стала моделлю plus-size і навіть подолала ейджизм у модельному бізнесі.
Дієтолог-нутриціолог за фахом, Мей понад 45 років пропрацювала в цій галузі, розпочинаючи практику з нуля у восьми містах, трьох країнах і на двох материках. Нині вона на піку популярності як лекторка-дієтологиня і як модель. І все це завдяки бунтарському духу та заповзятості — саме вони принесли їй світову славу у віці, який сама Мей називає “розквітом свого життя”.
У своїй книзі Жінка, яка має план Мей Маск зазначає: нам не завжди вдається контролювати все, що відбувається навколо.
Але в будь-якому віці можете жити так, як забажаєте. Для цього потрібен лише план. Тож почніть обмірковувати його просто зараз, — радить супермодель.
Протягом життя Мей Маск часто доводилося чути вислів: “Що більше ти працюєш, то частіше тобі щастить”. Таким було життєве гасло її батька. І люди часто казали, що йому пощастило мати успішне життя. Тепер те саме кажуть і про неї.
— Але це неправда. Мої рідні й друзі бачили, як тяжко я працювала і які випробування мені довелось пережити, тож хотіли, щоб я поділилася цим досвідом і написала книжку. Ніхто з них не каже, що мені пощастило в житті.
Здавалося б, людині має неабияк поталанити, щоб вона опинилась на білборді на Таймс-сквер чи стала обличчям компанії CoverGirl у 69 років. Так і є! Але для цього потрібно багато працювати.
Непосидючій моделі та лекторці слава не впала на голову. Вона згадує, як переїхала до Торонто з невеличкою сумою грошей, а всі рахунки виявилися заблокованими урядом Південної Африки. “Довелося починати все спочатку”, — пригадує Мей.
Донька жінки — школярка Тоска — нудьгувала в квартирі, тож вирішила влаштуватися на роботу в бургерну неподалік будинку. На співбесіді казала, що працюватиме щодень по 12 годин. Тоді їй відповіли, що понад вісім годин на добу працювати не можна: “Так Тоска вперше ознайомилась із законодавством про працю й отримала свою першу роботу”.
У бургерній вона мила підлогу, виносила сміття й чистила туалети, чого ніколи раніше не робила. Усе це разюче відрізнялося від світу, у якому Тоска жила раніше, коли в неї була власна кімната, облаштована так, як їй хотілося, з шафою для одягу, що займала цілу стіну… Цілий місяць донька їла бургери й картоплю фрі.
І попри те, що було складно, родина Мей швидко вчилася. Сама жінка працювала моделлю, однак їй не вдавалося отримати кредитну картку, бо вона не мала кредитного рейтингу. “Без картки нам доводилося розраховувати лише на ті гроші, які в нас були”, — розповідає лекторка.
Щоразу, коли я отримувала платню за чергове модельне замовлення, ми вирішували, на що її витратити — купити комусь теплу куртку й зимове взуття або ж ковдру чи постільну білизну.
Мей Маск пригадує, що опинилася в “зачарованому колі”, бо жоден із банків не давав їй кредит чи позику. Тоді хтось порадив жінці звернутися до магазину і спробувати отримати картку магазину. Це теж враховують до кредитної історії, тож початок було б покладено.
Мей вирушила до магазину Eaton’s — це велика престижна мережа магазинів у Канаді. Їй знову відмовили, адже не були певні, чи зможе матір-одиначка погасити свої платежі.
Але в офісі над столом висів плакат до Дня матері, на якому була зображена я. Я вказала на своє фото на стіні. Мої співрозмовники були в захваті. “Тоді ми дамо вам картку”, — пообіцяли вони.
Тоді завдяки дрібці талану проблему було розв’язано. А Мей згадала, як прямувала на фотосесію для Eaton’s — жінці довелося взяти вихідний в університеті, їхати в метро, а потім ще автобусом, щоб дістатися до студії. “Пощастило”, — сказали б інші.
Мені пощастило народитися в чудовій сім’ї. Батьки забезпечили мені гідну освіту. Після цього я продовжувала навчатися за власні кошти і спромоглась побудувати свій бізнес у восьми містах, що в трьох країнах. Я змогла стати моделлю, бо мені пощастило успадкувати зовнішність гарненької мами і зріст тата-красеня. Тоді модельна справа приносила невеличкий додатковий дохід. Тепер, коли мені 71, це чималі гроші. Я могла б сказати, що й тут мені пощастило, якби не працювала так старанно впродовж 50 років.
Я й досі щодня, щогодини й щохвилини докладаю значних зусиль, щоб залишатися здоровою і контролювати свою вагу. Ось це вже не фортуна. Це плоди тяжкої праці.
Якщо вам не пощастило народитися в хорошій сім’ї й рости у сприятливих умовах, то намагайтеся зрозуміти, до чого маєте хист, і розвивати його.
— Розповідайте про це людям, які вас оточують. Опануйте соціальні мережі й розповідайте про свій талант цілому світові. Я б сказала, що в такому разі вам доведеться забути про те, де ви народились, — радить Мей Маск.
Вона нагадує вислів про те, що у віці 21 року людина більше не сирота. “Це означає, що ви повинні взяти на себе відповідальність за своє майбутнє. Що старанніше ви працюєте, то простіше фортуні вас знайти”, — наголошує всесвітньо відома модель, лекторка, дієтологиня.
Ми дякуємо видавництву Vivat за використання уривків із книги Жінка, яка має план Мей Маск.
А раптом ви цікавитеся й іншою літературою, пропонуємо почитати про книгу Вітольда Шабловського Як нагодувати диктатора. Автор чотири роки подорожував світом у пошуках кухарів для найкривавіших тиранів 20-го століття та куштував їхні улюблені страви, щоб потім написати про це книгу.