Історія кохання та болю: як іспанець Маріо з українською позицією потрапив у полон в Херсоні

Ведуча Вікна-новини Тетяна Висоцька продовжує рубрику Херсонські голоси. Цього разу на нас чекає болюча історія про полон і двічі — псевдозвільнення.

— Тетяна й Маріо. Кохають одне одного, попри різницю у віці й війну. Далеко не всі в Херсоні, та й у всій країні, готові цілувати український прапор, як чоловік на фото. А, отже, тут не лише людська доля, почуття, а й політика держави. Саме тому — нічого не скоротила, щобільше — додала про стосунки, бо вони таки неймовірні! — зазначає Висоцька.

Іспанець з українською позицією

У лютому 2022 року Тетяна познайомилась з іспанським волонтером Маріано Гарсія Калатаюд. Чоловік жив в Україні з 2014 року. Він купував і возив продукти на передову для українських військових, збирав одяг, шкільне приладдя, продукти для дітей-сиріт у “сірій зоні” — Мар’їнка, Красногорівка.

Він займає чітку проукраїнську позицію. Він — валенсієць і все робить з особливою пристрастю, на всі 100%, — описує Маріо жінка.

Вона згадує: коли окупували Херсон, Маріо відкрито у перших рядах ходив на проукраїнські мітинги, підтримував херсонців, чим тільки міг, хоча й сам потребував допомоги. 

— У нього була платіжна картка іспанського банку, на яку йому надходили кошти в євро, більшість із них він витрачав на благодійність. Але з початком повномасштабної війни банки встановили обмеження щодо зняття готівки, а коли Херсон потрапив під окупацію, банк-емітент заблокував кошти на картці, — розповідає Тетяна.

Як Маріо потрапив у полон

19 березня чоловік був на волі останній день. 

— Він прийшов до мене, подзвонив, щоб я вийшла відкрити йому, але за дві хвилини, поки я виходила, двоє чоловіків у балаклавах скрутили Маріо, запхали в темно-синій бус і вивезли в сторону будівлі облдержадміністрації, — згадує Тетяна.

Жінка розповідає, що Маріо досі перебуває у полоні російських військових. Тетяна намагається робити все, що в її силах, щоб повернути його. 

— 21 березня окупанти відпустили з полону херсонського журналіста, який чув іспанську мову, й судячи з того, як поводила себе людина, це був Маріо. Крім того, в одному російському каналі в соціальних мережах надрукували статтю про Маріо з фото, які були лише в нього на телефоні.

У нього є друзі серед військових, на тому фото він позує з гвинтівкою на фоні червоно-чорного прапора. А також його поведінка в полоні…

Прокидаючись ранком, Маріо голосно кричав: ”Слава Україні!” Окупанти записали його до найманців… — розповідає Тетяна.

Спроби визволити Маріо

Жінка говорить, що першого ж дня, як зник чоловік, намагалася поширити цю інформацію в мережі. Зв’язок був поганий, але вдалося викласти один допис. А наступного дня на мітингу Тетяна просила журналістів про розголос.

Ілюстративне фото

— 21 березня інформація дійшла до Іспанії, визволенням Маріо почав займатись його “друг”, через, як він казав, серйозних людей. Цією людиною був Володимир Сальдо (колаборант з Херсона — ред.). Поки питання вирішувалось на місцевому рівні, окупанти підтверджували, що Маріо в них і обіцяли випустити його 23 березня, — розповідає Тетяна.

Але чоловіка не відпустили. 

— МЗС Іспанії надіслало листа до МЗС Росії. Там відповіли, що Херсон не під юрисдикцією Росії, остання не є стороною конфлікту. І все… Російські військові зайняли принципову позицію — перестали підтверджувати факт перебування Маріо в них…

Досі навколо Маріо інформаційна блокада. Ніхто нічого про нього не знає, — каже Тетяна.

За словами жінки, “друг” з Іспанії поширив фейкову інформацію, що Маріо вже на волі, й цю новину підхопили ЗМІ. Потім “друг” спростував інформацію, просив вибачення й казав, що Маріо все-таки не випустили з полону.

Тетяна згадує, що 21 березня після мітингу мала підійти до російських військових, щоб дізнатися інформацію про Маріо. Але під час мітингу окупанти почали стріляти по людях і пускати сльозогінний газ, тож жінка не пішла. 

— Я ходила до окупантів у квітні. Спочатку на Теплоенергетиків, 3 — це ізолятор тимчасового утримання, де російські військові влаштували тюрму. Спілкувалася з охоронцями. Вони як почули, про кого я питаю, опустили очі. Таке враження, що знали, про кого я говорю, але мовчали, — згадує Тетяна.

А згодом, розповідає жінка, коли вона прийшла в ОДА, один з окупантів згадав чоловіка на ім’я Маріо. Російський військовий сказав, що він найманець і фінансував тероризм, адже возив продукти українським військовим.

Читати на тему

“У мене чітка позиція — я в себе вдома, хай вони йдуть”. Історія українки з окупованого Херсона

Жінка з окупованої території розповіла про життя людей та чому вони не виїжджають.

Історія кохання Тетяни й Маріо

Жінка повідомляє, що досі тримає контакт з людиною, яка намагається вести переговори про звільнення Маріо. Але не називає її задля безпеки й розповідає історію її кохання з Маріо.

Маріо 74 роки. Це не заважає мені вважати його найкращим чоловіком у Всесвіті.

Вона міркує: напевно, має досить харизми, щоб закохати в себе жінку, на 37 років молодшу. Адже здатен був приїхати із сонячної Валенсії до країни, що воює. А також має купу друзів по світу, які всі ці роки надсилали допомогу.

— Нашим стосункам до його полону було лише півтора місяця. 1 лютого сталася зустріч. Так, це не багато. Але за цей час не набереться й десяти годин, коли ми не були разом. Маріо збирався останній раз відвезти поміч на передову й завершити свою волонтерську діяльність. Зробив пропозицію одружитись.

Ілюстративне фото

— Я, звичайно, серйозна українська жінка, сказала — квапитись не треба. Почекаємо хоч півроку, а краще рік, на тому й полишили. Зараз дуже шкодую. Офіційний документ про одруження дав би мені набагато більше прав, — говорить Тетяна.

Жінка запевняє: про їхні стосунки можна написати цілий роман. 

— У нашому спілкуванні я ніколи не асоціювала Маріо з його віком. Не знаю, як інші іспанці, але Маріо чудовий. Проте вік дає про себе знати. Останнім часом у нього були сильні неврологічні болі, які потребували серйозного лікування. І він у полоні… Його можуть піддавати тортурам, — каже жінка.

Тетяна писала безліч заяв до різних державних структур та міжнародних організацій, але не може нічого дізнатися про Маріо.

— Доки була ще хоч одна примарна надія, що Маріо утримують у Херсоні, я лишалася в Херсоні. Я на собі знаю, яке смачне вершкове масло за 250 грн. Знаю, як розділити стакан гречки на маму, дочку, подругу й про котика не забути…

Особисто я в ці дні в окупації майже нічого не їла й мало спала. Ранком гуркіт від обстрілів, увечері — ловлю інтернет із новинами. Роботу втратила з першого дня війни, — згадує жінка.

Але через те, що не було звісток про Маріо й хвора мати Тетяни потребувала ліків, яких у Херсоні не було, вона вирішала виїхати на контрольовану Україною територію. Там жінка теж продовжувала спроби знайти інформацію про Маріо.

Ілюстративне фото

— У ніч на 17 червня з гарячої лінії 1648 я отримала приголомшливу новину: “За нашими даними, ця людина звільнена з полону внаслідок офіційних обмінів”. Я повідомила синові Маріо про те, що його батько вільний. Я писала на месенджери та до знайомої редакторки херсонського інтернет-ресурсу, попри те, що на годиннику була друга ночі.

Але Маріо ні з ким на зв’язок не виходив. Ні наступного дня, ні через день, — згадує жінка.

Це виявилося помилкою.

Я вже прошу спілкування не з Маріо, а хоч із людиною, що бачила Маріо після 19 березня, — каже Тетяна.

 Жінка сподівається на розголос цієї історії та те, що Маріо все-таки звільнять з полону. 

— Іспанія, хоч і є країною НАТО, нічого не може вдіяти на окупованій території. Єдина надія на себе й на дії української сторони. Адже Маріо сім років возив гуманітарну поміч, допомагав Україні, віддавав власні кошти й сили для подолання наслідків російської агресії на Донбасі, — каже Тетяна.

Пропри тимчасову окупацію, люди у Херсоні не втрачають людяності й любові до Батьківщини. Раніше ми розповідали, як ветеран АТО у Херсоні допомагає іншим, щоб віддячити за порятунок дружини.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!