“Щоб знизити градус напруги, ввечері 24 лютого я сіла малювати”: історія війни київської художниці

Малювати задля життя. Малювати для того, аби не зійти з розуму. Малювати війну і вірити в краще. Все це про київську художницю Марію Лонюк, яка відтворює емоції українців у своїх картинах.

Мисткиня уже створила понад 80 робіт за час повномасштабного воєнного вторгнення РФ на територію України. Це саме вона створила ту відому ілюстрацію дівчини в будинку у Дніпрі, її авторству також належить ілюстрація з псом Кримом.

Про своє “натхнення” під час війни та роботу художниці розповіли в УП.Життя. Переповідаємо цю цікаву історію й ми. 

Вибухи та малюнки

Марія малює всі свої 29 років. Вона викладає цей фах та займається digital-ілюстраціями. У повномасштабне вторгнення ні вона, ні її сім’я не вірили. Але вже 23 лютого, ввечері, дівчина відчувала сильну тривогу. Заїхала на заправку та заповнила бак свого автомобіля до максимуму.

— Дорогою я бачила, що дуже багато людей уже почали виїжджати — в машинах було видно сумки та зібрані речі, — пригадує Марія Лонюк.

Після перших вибухів уже наступного дня її охопив ступор. Їхати у далеку дорогу сім’я не могла, бо бабуся Марії могла б її не перенести. На жаль, за кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення, вона таки померла.

Щоб знизити градус напруги, ввечері 24 лютого я сіла малювати. Це мій спосіб трохи втекти від реальності та розслабитися. Пам’ятаю, як не хотілося вірити в те, що відбувається, і як було страшно. 

Їхній будинок був при виїзді з Києва у бік Гостомеля. Після російського танку під їхнім вікном родина наважилася виїхати на лівий берег міста. 

Згодом стало відомо, що в будинки поряд вцілили російські снаряди. У домі Марії викрутило віконні рами та продірявило дах. Навесні дівчина переїхала до друзів у Вінницю, де знайшла своє кохання.

Читати на тему

”Навіть військові квитки майже збігаються”: як двоє художників стали до лав ЗСУ

Як мистецький дует пішов у ЗСУ: читай у матеріалі.

Малювала, як відчувала

Першу свою ілюстрацію дівчина виклала у соціальні мережі 8 березня минулого року. Зобразила там чорноволосу дівчину з автоматом в руках.

Символічність з’являлася в ідеях художниці вже після перших новин про героїв України. Інша ілюстрація, яку художниця називає однією з близьких і знакових для себе, присвячена коням та згорілій стайні. Марія почула новину про те, що окупанти спалили сотні тварин живцем. 

”Щоб знизити градус напруги, ввечері 24 лютого я сіла малювати”: історія війни київської художниці / 2 Фотографії

Ілюстрацію на сотий день війни вона змалювала з себе. Там вона сидить на підлозі, загорнута в українських стяг, а поряд — сотня відірваних аркушів календаря. 

Таке відчуття було — навіть якщо ти починаєш жити якимось іншим життям, все одно потрібно щось робити, працювати, діяти, — говорить художниця.

Попри все, вона вірить у перемогу та чекає її. А ще каже, що мріє побачити свою країну світлою у майбутньому. 

— Який би жах не відбувався, який біль і трагедія тебе б не спіткали, життя сильніше цього всього. І поки ми існуємо, поки ми плануємо щось на майбутнє, поки відчуваємо і щось створюємо — життя продовжується.

Дівчині неймовірно допомагає її хлопець, адже кохання не дає опустити руки. А ще любов дає надію на краще: про героїв, які під час війни наважилися стати батьками, розповідаємо в іншому матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!