Не думав, що може боліти кінцівка, якої немає — боєць Фін і його історія боротьби та втрат

Дмитро Фінашин завжди хотів бути військовим, але в родині залізничників з Козятина, що на Вінниччині, спершу довелося навчатися за сімейною традицією. Та згодом, у 2017 році, підписав свій перший контракт із Національною гвардією України.

Перші три роки служив у частині з охорони громадського порядку. Дмитро завжди приглядався до інших підрозділів, наприклад, бригади швидкого реагування у Гостомелі, але не склалося.

Коли ж познайомився з військовими з батальйону Кульчицького, зрозумів, що це саме те, чого він шукав. Хлопці виявились настільки завзятими, як і він сам.

Командування оцінило старання Дмитра у першій ротації, тому згодом його перевили у бойову групу. Так служба набула нового ритму — три місяці на фронті, три місяці в Києві.

Тоді здавалося, що все досить активно, що це прямо війна-війна.

Спершу Дмитро боронив Україну як оператор дрона у контрснайперській групі. Згодом став заступником командира взводу аеророзвідки. Тоді й вирішив стати снайпером.

На свою першу ротацію вже як снайпер Дмитро приїхав на Луганщину за день до початку повномасштабної війни. 24 лютого його з побратимами розбудив командир та сказав, що почалась повномасштабна війна.

Підрозділ Дмитра у перші тижні повномасштабної війни виконував завдання у Луганській та Донецькій областях, потім у Харківській. Тримали оборону на дамбі Оскільського водосховища.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений “Фін”???????? Дмитро Фінашин (@ua_dim_fin)

Найбільше дивувала тоді тактика росіян, які кидали без будь-якої розвідки вперед техніку та особовий склад. Ворог ніколи не рахував власних втрат.

Однак що таке втрачати побратимів та проливати власну кров, сам Дмитро добре знає. У травні його група під час виконання бойового завдання потрапила в засідку у районі Попасної.

Уже поранений, він викликав вогонь артилерії фактично на себе. Згадує, як одна з російських куль відірвала йому палець правої руки. Інші влучили в шолом.

Відповзаю в сторону від місця, де в мене влучило, і тут прилітає в ліву руку. Перебиває кістку, артерію.

Побратими допомагали вибратись, але після чергового обстрілу втратив свідомість. Коли отямився, був сам. Пізніше з’ясувалось, що один з товаришів загинув, а основний підрозділ військ був змушений відійти під натиском ворога.

Читати на тему

У Росії більше зброї, але за якістю це повний “совок”. Історія військового, який тричі був на межі смерті

Розповідаємо про військового, який брав участь у боях за Київщину та продовжує захищати Україну зараз.

Дмитро відповз у лісопосадку, що була ближче до розташування його підрозділу, там і провів наступні дві доби. Від втрати крові та зневоднення марив. Повзав уночі, щоб зігрітися. Найбільше боявся померти там і що його ніхто не знайде та не поховає.

Знайшов калюжу з водою, з неї пив. Спочатку не хотів, оскільки вона мала поганий запах і виглядала як зовсім не придатна до вживання.

Але від зневоднення я б помер швидше, ніж від отруєння тою водою.

На третій день його знайшли десантники від 80-ї бригади. Побачивши форму з пікселем Збройних сил України, був безмежно щасливий. Тоді з поля бою Фіна спочатку евакуювали до Бахмута, а потім у Дніпро.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений “Фін”???????? Дмитро Фінашин (@ua_dim_fin)

Попри те, що йому ампутували ліву руку і палець на правій руці, у госпіталі Дмитро не просто тримався, але й дивував своїм оптимізмом та швидким одужанням.

Загалом чоловік 28 днів пробув на лікарняному, переніс чотири операції, а потім ще 24 дні ходив у реабілітаційний центр. Проте найтяжче було подолати фантомні болі.

Ніколи не думав, що так може боліти кінцівка, якої в тебе немає.

Та завдяки фахівцям Дмитро подолав цю проблему, уже пройшов медкомісію та оформив необхідні документи. Тепер готується до протезування.

До зими хоче вже мати нову руку та почати відновлюватись на службі, щоб пришвидшувати перемогу України. А поки Батьківщина не забуває віддячити йому за самовідданість. 6 жовтня вийшов указ президента України про присвоєння звання Герой України Дмитру Фінашину.

Продовжують своє відновлення й українські військові, яких вдалося повернути з неволі 21 вересня. Водночас уже повернулись у стрій і командири полку Азов, які дали першу прес-конференцію після полону.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!