Молодший сержант Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна на псевдо Рідліх розповів, як росіяни вчать українську, щоб захопити позиції, про найважчі бої та цивільних, що лишаються в містах. Росіяни вчать українську, щоб захопити позиції: Рідліх про тактику ворога Рідліх каже, зараз він перебуває на лінії бойового зіткнення. Ворог деморалізований, адже змушений постійно підтягувати резерви. Росіяни хочуть захопити місто, в якому позиції Рідліха, проте їм дають гідну відсіч. — Ворог намагається постійно запускати ДРГ, але наші бійці вже мають багато досвіду, тому тримають позиції. На цьому напрямку ворог має малі успіхи. Російські окупанти почали перевдягатися в цивільне, аби захопити позиції непомітно. Рідліх каже, ДРГ намагаються зайти спершу з розвідним боєм, починають штурм. З іншого боку в цей час тихо заходить група ворога — перепливає річку або йде лісом. Мають і форму ЗСУ. Нас рятує українська мова, бо противник її також вчить. Ми говоримо на різних діалектах, і вони не збігаються. Вони кричать: “Свої, свої”, говорить далі українською — а ти розумієш, що то не свої. Рідліх каже, можливо, вони чогось навчаються під час перехоплень. Але “свої” в їх зоні відповідальності можуть зайти лише з тилу. Для прориву росіяни вибирають переважно, як кажуть, час індіанця — світанок або сутінки. Але наші захисники працюють з тепловізорами, тому ворога бачать завжди. Читати на тему Був відкритий світ, але він вирішив стояти за Україну. Історія Грега, що приїхав з Канади та поліг за рідну землю Канадець з українським корінням Григорій Цехмістренко загинув у боях за Бахмут. У зоні відповідальності Рідліха стоять російські мотострілкові батальйони, а також кадирівський Ахмат. Кадирівські роти виштовхують росіян на бої, проте самі на “нулі” не воюють. Також траплялися військові Шторму Z. Військовий каже, росіяни навчаються за книгою і так само воюють. Тому їхні дії зрозумілі наперед. На противагу ним вагнерівці мали значно сильніші тактики боїв. За останні півроку росіяни виросли в аеророзвідці, дронів побільшало. Це нам дуже заважає. Плюс вони мають потужні РЕБ-станції, які не дозволяють нам перетнути лінію зіткнення. Зараз вони виграють за кількістю, але пілоти наші кращі. Військовий каже, найважче було воювати проти вагнерівців та осетинських спецпризначенців, адже вони підбирали маскування під погодні умови. Зараз росіяни навіть не стараються маскуватися, бо думають, що на своїй території, а ЗСУ туди не підуть. Рідліх каже, багато місцевих не виїжджають, бо чекають “руского міра”, і це для військових морально важко. Адже завжди є люди, які допомагають, і які встромляють палиці в колеса. Навіть після російських катівень деякі не змінили свою думку. Рідліх та його побратими налаштовані боротися до останнього сантиметра української землі. Раніше ми розповідали історію військового на псевдо Мольфар. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Життєві історії, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Був відкритий світ, але він вирішив стояти за Україну. Історія Грега, що приїхав з Канади та поліг за рідну землю Канадець з українським корінням Григорій Цехмістренко загинув у боях за Бахмут.