Єлизаветі Борискіній — 23 роки, їй часто сниться її робота. 23-річна дівчина працює в організації The HALO Trust, що займається розмінуванням територій. Свою діяльність HALO розпочала ще у 2015 році, після початку російського вторгнення.
У 2022 році команда брала участь у розмінуванні Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської та Миколаївської областей. Єлизавета зараз працює на Харківському напрямку, між населеними пунктами, де проходила лінія розмежування.
Про свою роботу, небезпеку та місію, розмінувальниця розповіла журналістці УП.Життя Ірині Скосар.
На початку повномасштабного вторгнення Єлизавета працювала у Харківському аеропорту, та мусила їхати в рідне селище Оскіл під Ізюмом рятувати бабусю. Спочатку дівчина гадала, що наступ росіян не буде таким великим й все минеться швидко.
Однак сталося не так, як гадалося. Ліза на півроку опинилася в окупації.
— Коли я приїхала до нашого села Оскіл, що під Ізюмом, усі сподівання, що це все швидко минеться, зникли. Поруч розбили підстанцію — зникло світло. Я мала змогу вивезти бабцю, але вона уперлась — тут мій дім.
А потім підірвали мости, і ми лишились у пастці, — пригадує дівчина.
Вона каже, що в окупації панував повний інформаційний вакуум. Їм дивом вдалося уникнути обшуків у домі та конфіскації продуктів, за якими, до речі, їздити доводилося в інші населені пункти. Навіть до криниці по воду треба було ходити з паспортом та бути напоготові відповідати на провокативні запитання росіян.
У серпні 2022 вона змогла виїхати у Харків, долучилася до волонтерської місії, і вже у вересні приїхала у деокуповане селище з вантажівкою гуманітарної допомоги.
Та згодом зʼявилася інша ідея: піти у військо. У військкоматах їй відмовляли, а ось відгукнувшись на вакансію в організацію з розмінування територій, Єлизаветі пощастило: пройшла відбір.
Єлизавета пройшла теоретичне навчання в офісі та практичний вишкіл на полі. За 25 днів інструктори вклали знання у новачків. Тож тепер Ліза знає всі тонкощі своєї роботи.
Розмінувальниця пояснює, що є три види розмінувальних робіт: військове, оперативне та гуманітарне.
Військове розмінування здійснюється під час деокупації території, його проводять військові сапери. Оперативне — силами ДСНС, Нацполіції чи військовими, що полягає у виявленні та знищенні боєприпасів.
Єлизавета ж займається гуманітарним розмінуванням — вдумливим, за понад 20 км від лінії бойових дій, розмінуванням полів, лісів.
— Тут головне — слухати керівника, слідкувати за колегами, дотримуватись алгоритму. І дивитися під ноги. Це кропітка і монотонна праця. Підйом о 5 ранку, о 6:15 вже виїзд — ось і вся магія ранку, — каже дівчина.
Вона також пояснює, що робота розмінувальників має бути чіткою та структурованою. Спочатку працює відділ технічного обстеження, визначає загрозу на ділянці. Потім розробляється план робіт, позначаються важливі деталі.
— Ми працюємо не на швидкість, а на якість, — додає вона. — Я дуже хочу, щоб діти щасливо жили своє дитяче життя, а не підривалися на розтяжці чи протипіхотній міні.
Історію розмінувальника Івана Івасенка, про його роботу у розмінуванні Київської області, можеш дізнатися в нашому іншому матеріалі.
Фото: УП.Життя.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.