Багато українців вже двічі були змушені тікати від війни. За проміжок у вісім років дехто врешті-решт зміг відновити своє життя, але ворог завдав нового підступного удару. Ці люди розуміють ціну свободи та мають шалене бажання прогнати окупанти з нашої землі. Тетяна Ковальова народилася і більшу частину свого життя провела на Донеччині. У 2002 році стала членом громадської організації Спілка української молоді. Але у 2014 році їй довелося все покинути й вчитися жити наново в чужому місті. З часом вона повернулася на Донеччину, жила у Краматорську. Але 2022 року знову була змушена їхати звідти. Зараз жінка приєдналася до штурмової бригади Нацполіції Лють, вона є частиною Гвардії наступу. Свою історію Тетяна розповіла для Суспільного. Про два вимушені переїзди — У 2014 році, коли почалася війна, я змушена була поїхати, бо та територія була окупована і залишається такою й досі, — ділиться Тетяна. Її друзі покликали до Києва, тож вона переїхала. Там влаштовувала благодійні табори для дітей вимушено переміщених осіб та дітей військовослужбовців. Вона змогла повернутися на Донеччину у 2017 році. Жила у Краматорську та заснувала місцевий осередок Спілки української молоді. Тетяна часто їздила з волонтерами на Схід — на Луганщину, ближче до лінії розмежування з Донецькою областю. Після початку повномасштабного вторгнення ще певний час жила у Краматорську. Вона каже, що відчувала гуртування людей і дух патріотів. Адже тоді багато мешканців готували коктейлі Молотова. Члени моєї організації та багато небайдужих людей передавали велику кількість медикаментів, продуктів, військового спорядження, те, що ми розподіляли і возили по військових частинах, — згадує жінка. Потім у місті ставало дедалі небезпечніше, влада просила людей евакуюватися, щоб не наражати мирних людей на небезпеку. Тому у квітні Тетяна вирішила їхати на Тернопільщину. Читати на тему Під бомбами стали хрещеними: історія двічі біженців, які врятували маріупольця з-під завалів Історія сім’ї, яка під час війни стала хрещеною для пораненого хлопця з Маріуполя. Чому вирішали приєднатися до гвардії наступу Після переїзду на Тернопільщину Тетяна продовжила волонтерити, відвозить на Схід гуманітарку та авто для військових. Вона вирішила приєднатися до Гвардії наступу, адже хоче бути корисною на 1000%. — Я готувалася, вмію надавати першу домедичну допомогу, пройшла курси з аеророзвідки. Я не хочу стояти осторонь. Хочу долучитися до звільнення наших територій, — наголошує Тетяна. Вона розповідає, що має велике бажання взяти у цьому участь, адже частина України, де вона народилася та виросла, досі окупована. Там залишаються люди, яких вона любить та цінує. — Я хочу, щоб там була Україна. Я хочу там вивісити український прапор, — акцентує жінка. Раніше ми розповідали, що таке Гвардія наступу та як до неї приєднатися. А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше! Фото: Нацполіція Тернопільщини Теги: війна в Україні, Життєві історії Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Під бомбами стали хрещеними: історія двічі біженців, які врятували маріупольця з-під завалів Історія сім’ї, яка під час війни стала хрещеною для пораненого хлопця з Маріуполя.