Я — солдат, а не бабця: історія 72-річної військової Азову

Тетяна Теплюк із Василькова, яка у свої 72 роки є військовою бригади Азов, вражає своєю історією. Вона не лише служить у війську, а й доводить, що вік — це лише цифра.

Жінка пережила війну, полон і випробування, які не під силу багатьом. Її шлях — це приклад незламності, відваги й любові до життя. Історією Тетяни поділилося hromadske.

Старість вигадали нудні люди

Коли Тетяна повернулася з російського полону й проходила медкомісію, лікарі не могли стримати здивування: за паспортом їй 72, але аналізи показують здоров’я молодої жінки. Жодних патологій, навіть із серцем і судинами. Лікарі визнали її частково придатною до військової служби, а сама Тетяна вважає себе цілком придатною.

— Я, мабуть, найстарша військова не лише у Нацгвардії, а й в усій армії. Але це не заважає мені служити. Вікові обмеження придумали бюрократи, а відмову від бажань — люди, яким бракує уяви.

Тетяна служить в Азові з 2015 року. Спочатку працювала медсестрою в медпункті, але з початком повномасштабної війни стала повноцінною військовою. Жінка переконана, що люди старшого віку в армії можуть бути дуже корисними.

Молодь робить свою справу, а ми свою. Ми досвідченіші, більш терплячі й спокійніше ставимося до труднощів.

Військова старшого віку з душею молодого бійця

Ще у 1980 році Тетяна зіштовхнулася з війною. Вона вирушила до Афганістану працювати медсестрою у тилових службах радянської армії. Тоді це було її рішенням, аби перевірити власні сили після особистої кризи.

Я щойно розлучилася, не бачила сенсу в житті, працювала в пологовому будинку, де тоді був ремонт. Усе було настільки сірим, що я вирішила ризикнути й піти в армію.

В Афганістані Тетяна знайшла не лише нові виклики, а й своє покликання — бути поруч із військовими, допомагати й підтримувати. Там вона вдруге вийшла заміж і зрозуміла, що армійське братерство — це те, що завжди буде її надихати.

Після Афганістану її життя повернулося у мирне річище: робота операційною медсестрою, походи в гори, сплави річками, виховання сина. Але спокійне життя не стало для неї синонімом старіння.

Читати на тему

Там лік життя йде на хвилини: як військова Мама Таня пройшла Майдан, полон та війну, але залишилась на вулиці

Була зима, холодно, хлопці хворіли і я носила молоко, пігулки, лікувала їх від хвороб. Тоді, коли несла молоко, вони казали: “Наша мама прийшла, молока принесла”, — згадує Мама Таня.

Революція, Донбас і Азов

Коли у 2013-2014 роках почалася Революція Гідності, Тетяна, якій було майже 62, почала допомагати у медпункті в Жовтневому палаці. Потім настала війна на Донбасі.

Я хотіла поїхати на фронт, але боялася, що через вік не зможу бути корисною. Та доля сама знайшла мене.

— У 2015 році мій хрещеник з Азову запитав, чи не хочу я працювати в їхньому медпункті. Я мріяла про це цілий рік і одразу погодилася.

Тетяна залишила роботу в пологовому й переїхала до Маріуполя. Саме там жінка стала частиною військової родини, якій віддала сім років свого життя до початку повномасштабної війни.

Фото: hromadske

Полон і незламний дух

Коли російські війська взяли Маріуполь в облогу, Тетяна залишилася на Азовсталі. У березні 2022 року вона стала повноцінною військовою. Разом із побратимами жінка пройшла оточення, місяці боїв і евакуацію на територію, контрольовану росіянами.

У полоні Тетяна провела вісім місяців. Вона говорить, що саме вік допоміг їй пережити ці випробування.

Людина старшого віку сприймає смерть спокійніше, ніж молодь. Я завжди говорила собі: якщо це кінець, то я прожила повне життя. А для молодих це трагедія.

Вона вижила завдяки своїй філософії: приймати те, що не можна змінити, і залишатися фізично активною.

— У полоні я не хворіла, нічого не боліло. Я працювала, допомагала іншим і переконувала себе, що все це колись закінчиться.

Повернення на службу

31 грудня 2022 року Тетяна повернулася з полону. Уже у вересні 2023 року вона потрапила до своєї бригади. Зараз працює в медпункті, хоча мріє повернутися до стабілізаційного пункту, щоб оперувати.

Я хочу служити до самої перемоги. Я солдат, а не бабця. Ми самі вирішуємо, ким себе вважати. Моє життя — це служба, і я не збираюся зупинятися.

Тетяна Теплюк є прикладом для молодих і тих, хто вважає вік перепоною. Її історія доводить, що навіть у найскладніші моменти можна знайти сили йти вперед.

Головне фото: hromadske

Раніше ми розповідали історію операторки ЗРК С-300 Тетяни та її мотивацію нищити ворога.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.