Лекції з української літератури – із льоху. Викладач Харківського національного університету імені Каразіна Михайло Сподарець уже третій тиждень навчає студентів з укриття.
Тепер замість звичного костюма та краватки у нього зручне худі, а замість великих аудиторій одного з найстаріших вишів України – погреб.
Час від часу доводиться переносити туди лише окуляри, книжки Юрія Андруховича та ноутбук, який подарував син.
Для кращої якості звуку та відео Михайло придбав камеру та мікрофон, а також підсилювач сигналу роутера, щоб був стійкий зв’язок.
Нове обладнання тепер впевнено витіснило банки з варенням та інші закрутки, які довелося прибрати ще у перший день повномасштабного вторгнення.
Приміщення геть невеличке, та для однієї людини цілком достатньо.
Під землею не чутно сирен, тож вони не заважають проводити заняття. Але ворожі літаки чутно навіть у підземеллі.
Насправді, кожен повинен робити свою справу. Якщо я не в армії, не в теробороні, то, звичайно, я маю робити свою справу, — каже Михайло.
Частина викладачів нині живе у харківській підземці – там записують аудіолекції.
Студенти теж намагаються робити все від них залежне, хоча часом буває зовсім непросто. Одним доводиться постійно переїжджати у пошуках безпечного місця, іншим — шукати зв’язок на вулиці та сидіти на парах у зимовому одязі.
Деякі корпуси Харківського університету імені Каразіна розбиті російськими бомбами. Чи підлягають вони відновленню наразі невідомо. Проте прагнення українців до краси, мистецтва та науки не зруйнує жодна ракета.
Нагадаємо, раніше ми розповідали історію незламності медика з судна Сапфір, що провів у полоні російських військових понад 40 днів.