Вона йде його шляхом: історія Поліни, яка стала рятувальницею ДСНС після загибелі чоловіка

До повномасштабного вторгнення родина проживала в Херсоні. Поліна мала власний магазин жіночого одягу, а її чоловік Микола служив сапером у ДСНС. На самому початку повномасштабної війни родина опинилися в окупації, й лише після декількох спроб змогла виїхати на територію, підконтрольну Україні. 

Після звільнення Херсону Микола одним із перших відправився розмінувати території. Понад півроку чоловік працював без вихідних, але одного разу під час виконання обов’язків його життя, на жаль, обірвалося. Втрата чоловіка стала тяжким ударом для всієї родини. Поліна вирішила не сидіти склавши руки, а зібратися силами та продовжити справу чоловіка. Не вагаючись, жінка вступила до лав ДСНС.

Як Поліна зважилася на таке рішення та хто підтримує родину в ці нелегкі часи — читай у нашому матеріалі.

Нас окупували в перші дні війни

Повномасштабне вторгнення застало нас у Херсоні. Населений пункт, в якому ми проживали, був окупований росіянами ще з перших днів війни, тож ми всіма силами намагалися виїхати на підконтрольну Україні територію.

Нам вдалося це не з першого разу. Після кількох невдалих спроб та постійного страху за власні життя ми нарешті дісталися місцевості, яка контролювалась українськими військовими.

Невтомна праця та відданість Миколи

Як тільки ЗСУ звільнили Херсон від окупації, Микола одразу повернувся додому та продовжив роботу в ДСНС. Мій чоловік був дуже спокійним, але навіть йому було емоційно важко дивитися на людей, у яких з’являлися сльози щастя, коли ті помічали синьо-жовті прапори на їхніх формах.

Попри всі складнощі та внутрішнє спустошення від побачених руйнувань, він і далі наполегливо працював. Разом із побратимами він прибирав із будинків та подвір’їв снаряди та інші вибухонебезпечні предмети.

Одного дня, після зачистки території, життя Миколи раптово обірвалося. Російські окупанти скинули на його підрозділ вибухівку, внаслідок чого відбулася детонація снарядів. Микола та всі його побратими загинули.

Я вирішила продовжити справу свого чоловіка

За 2 місяці після нестерпної втрати Миколи я вирішила вступити до лав ДСНС. Спочатку не зовсім розуміла, які функції зможу там виконувати, але відчувала, що це правильне рішення. У нас є син Станіслав, тож я розуміла, що повинна знайти сили жити та рухатися вперед заради нього. 

Читати на тему

Обличчя збирали по шматочках: неймовірна історія харків’янки, яка вціліла після удару Іскандером

Марина відкрила магазин у найбільш пошкодженому районі Харкова й готується відзначати другий день народження.

Зараз мій головний обов’язок — надавати екстрену допомогу за викликами. Робота емоційно виснажлива, адже завжди є загроза, що хтось може не повернутися. Особливо, якщо доводиться працювати під час обстрілів та вибухів. Тому щоразу, коли ми їдемо на виклик, я думаю тільки про одне: лиш би всі залишилися живими. 

Попри всі складнощі, я сміливо можу стверджувати, що саме робота в ДСНС врятувала мене від депресії та допомогла пережити втрату. 

Микола б пишався мною, якби міг повернутися додому хоча б на кілька хвилин

За рік після загибелі Миколи трапився один випадок, який остаточно мене переконав у тому, що я зробила правильний вибір. Одразу після робочої зміни, ще у формі працівника ДСНС, я забрала сина й ми поїхали на автомийку. Якась жінка побачила мене у формі та почала кликати на допомогу.

Підбігши до неї, я дізналася, що її маленький син впав у зливну яму. Коли хлопчика вдалося дістати, він не подавав ознак життя — його легені були переповнені водою. Я відразу ж надала малому першу медичну допомогу й, на щастя, він почав дихати та прийшов до тями.

За кілька днів я приїхала до лікарні дізнатися про стан дитини та запитала маму його ім’я. Хлопчика звали Микола, як і мого полеглого чоловіка. Коли я це почула, на очах з’явилися сльози. Я не знала, як реагувати: радіти чи плакати.

У той момент будь-які сумніви розвіялися. Я остаточно усвідомила, що  зробила правильний вибір, і моє місце — в ДСНС.

Я думаю, якби Микола зараз повернувся і побачив усе, що мені вдалося досягти, він би точно пишався мною.

Микола з побратимом

Підтримка сина

Коли я тільки вирішила вступити до лав ДСНС, син дуже хвилювався за мою безпеку. Але коли я вперше одягла форму, Станіслав подивився на мене, усміхнувся і сказав:

Мамо, ти тепер, як наш тато. Я пишаюся тобою. 

Після втрати Миколи ми із сином підтримуємо одне одного. Хоча спільне горе зміцнило наш зв’язок, я відчуваю, що йому не вистачає батьківської турботи та підтримки. У них зі Станіславом були дуже теплі стосунки. Він часто забирав його на прогулянки та навчав чоловічих справ. 

Звісно, я не можу замінити Миколу, але роблю все, що в моїх силах, аби Станіслав розвивався та відчував емоційну рівновагу. І в цьому мені дуже допоміг Благодійний Фонд Діти Героїв.

Завдяки Фонду ми не залишилися на самоті

Про Фонд Діти Героїв я дізналася завдяки соціальним мережам. Одна дівчина, яка теж втратила чоловіка через війну, надіслала мені контакти Фонду. Я вирішила подати заявку, і вже незабаром мій син став їхнім підопічним. Завдяки підтримці Фонду, Станіслав поїхав до дитячого табору, звідки повернувся щасливим та позитивно налаштованим. Я вірю, що досвід, який він пережив у таборі, допоміг йому оговтатися від пережитих жахів.

Я неймовірно вдячна Фонду за таку можливість. Але щонайважливіше — за те, що вони надають нам і емоційну, і матеріальну підтримку.

Завдяки Фонду ми, дружини полеглих Героїв, знаємо, що ніколи не залишимося на самоті. Адже є люди, які пам’ятають про нас та висловлюють глибоку вдячність героям через допомогу їхнім дітям. 

Ми зі Станіславом досі не можемо спокійно вийти в магазин чи прогулятися, адже навколо чатує небезпека. Тому найбільше мені б хотілося, щоб закінчилася війна й наші мужні воїни повернулися до своїх рідних домівок. А ми знову жили під мирним небом у спокої та безпеці, як це було раніше.

Далі можеш почитати історію волонтерки Ірини. Її чоловіка та маму вбили росіяни, а вона продовжує свою боротьбу і виховує трьох дітей. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.