Благодарность — это навык, его можно “прокачать”: коуч о том, как улучшить ментальное здоровье

“Вдячність — я познайомилася з цією силою у свої шість, так мені здається. Ні, звичайно, батьки вчили мене і раніше дякувати за допомогу або частування, але це було зовсім інше“, — так починає свій пост, присвячений вдячності, мотиваційна ораторка Валерія Ольховська.

Він міг би стати “ще одним із”, але, на щастя, редакція помітила його для себе. Написати — не можна пропустити.

У нашому суспільстві все частіше звучать заклики до усвідомленості. Тему ментального здоров’я та духовного розвитку просувають селебріті та лідери думок. Ми не змогли лишитися осторонь, адже вдячність — одна зі  складових духовного зростання.

Чому це так і чим корисна вдячність — розповіла Валерія Ольховська.

Спогади з дитинства

— Оскільки я росла в невеликому морському містечку, улюбленою розвагою літніх днів було море. Мій тато завжди віддавав перевагу диким пляжам перед міськими і несвідомо зародив у мені цю любов. Я добре пам’ятаю момент, коли ми були на морі і раптом, дивлячись на гладінь води й сонце, яке кидає відблиски на неї, я відчула удар енергії. Я відчула захоплення від побаченого, це почуття пройшло крізь мене і захопило кожну мою клітину.

І тоді я зрозуміла, що цей світ не такий простий, яким хоче нам здаватися. Тоді я вперше зіткнулася з божественною глибиною. (Тоді я цього не усвідомлювала, звісно).

Про себе я сказала щось на кшталт: “Господи, дякую, що бачу це”.

Навряд чи саме ці “складні концепції” були в голові у маленької дівчинки. Це було схоже на напад щастя чи радості, проте не розрізняти такі емоції в дитинстві — цілком нормально. 

Читать по теме

Мы закрываемся за “личными границами” — психолог объяснил, в чем опасность

Границы — это не волшебная таблетка. Это просто навык общения, как умение говорить “спасибо”. Он полезен. Но его не надо возводить в культ.

Які почуття дарує нам вдячність

Зараз Валерія вже знає, що це почуття називають вдячністю. Вона дарує людині задоволення від життя, його дрібниць і, здавалося б, незначних подій — промінчика сонця на замерзлому склі; улюбленої мелодії, яка випадково заграла в кафе, де ви щодня обідаєте, або посмішки близької вам людини.

— Я відчуваю цей стан, коли бачу красиве, і не важливо, це справа рук людини або природи. Коли дізнаюся про добро в інших; коли бачу талант чи працездатність; коли щиро розділяю чийсь біль — у всі ці моменти мене сповнює це почуття — вдячність за те, що вдалося пережити такі відчуття, — зізнається Ольховська.

Вона описує це почуття, як “стан тотального блаженства від пережитого і навіть уявного”.

Це кайф доторкнутися своєю свідомістю до чогось недосяжного, але не обов’язково складного, — каже коуч.

А найдивовижніше те, що вдячність — це навичка, тож її можна розвивати, покращуючи цим своє ментальне здоров’я та підвищуючи рівень енергії та добробуту (матеріальний світ зокрема).

Вона додає: вдячність як почуття об’єднує знання з духовних практик і психології. Саме тому їй вдається живити нас енергією та надихати на нові звершення.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Лера Ольховская (@lera.olkhovska)

І навіть якщо ви зараз переживаєте кризу у стосунках і готові піти, скажіть партнеру “дякую” за досвід, віддячте йому чи їй та почитайте матеріал, в якому психолог розповідає, як правильно завершувати стосунки.