Становлення власного бренду одягу — це завжди про роки клопіткої роботи. Багато хто справді починає бізнес “з нуля”, а то й “з мінуса”.
Це саме історія української дизайнерки Наталі Болгар, яка стартувала у фешн-індустрії з маминою швейною машинкою в буремні дев’яності.
Бізнесвумен розповіла для видання ELLE, яким був її шлях до успіху та як вдалось вистояти перед викликами життя.
Наталя з дитинства любила творчість та стиль, адже її прадід шив взуття, а прабабуся та мама вишивали.
У дитинстві я любила брати мамині речі, нитку, голку та перешивати їх під себе — це був мій перший досвід “дизайну”, — згадує жінка.
Тож після дев’ятого класу вона без вагань вступила на швачку-мотористку. То були саме 90-ті роки, коли через тотальний дефіцит одяг було купити складно.
Наталя одразу побачила користь своєї професії, бо шила одяг не лише для себе, а й для всієї родини. Та найголовніше — їй справді це подобалось.
Потім було багато всього: робота в ательє та перша сукня, створена на маминій електронній машинці…Так я почала шити речі та здавати їх до комісійки, — ділиться Наталя.
Фото: Natali Bolgar
Уже після переїзду в Одесу дизайнерка змогла купити собі професійну швейну машинку та почати по-справжньому творити. І маленька кімнатка в гуртожитку не стала цьому на заваді.
Болгар пошила свою першу сукню та хотіла продати її на ринку. Утім охочих купити її було набагато більше.
— Я записувала телефони, збирала замовлення, весь тиждень шила, а потім знову їхала продавати, — згадує дизайнерка.
Саме так починався довгий шлях до створення власного бренду. Було важливо розробити власний стиль, відмінний від інших.
Задоволених клієнтів ставало все більше, і я почала додавати у свої колекції нові моделі. Це мав бути одяг, який жінки зможуть носити скрізь і який всюди буде актуальним, — ділиться Наталя.
Звісно, з роками плідної праці бренд розширювався, асортимент одягу збільшувався, а довіра покупців росла як в Україні, так і за її межами.
Утім ключовим перед створенням будь-якої речі й досі залишається відповідь на запитання: “Як жінка почуватиметься в цьому фізично та емоційно?”
Тепер пані Наталя тішиться, що має серед клієнтів дуже різних жінок — бізнесвумен, політикинь і просто активних українок.
Болгар зізнається, що повномасштабна війна стала справжнім викликом для бренду. Реагувати на всі зміни треба було швидко, адже великий колектив — це ще й величезна відповідальність за співробітників та їхні сім’ї.
Наше головне завдання зараз — забезпечувати надійний тил та потужну економіку. З початку повномасштабної війни ми відкрили два нових магазини в Україні, а офіс та виробництво відновили роботу на восьмий день від початку вторгнення, — зазначає дизайнерка.
Крім цього, компанія допомагає ЗСУ та переселенцям з одягом, підтримує жінок та дітей, які постраждали від війни.
Та бренд не планує зупинятись на досягнутому, а натомість надихає своїм прикладом інших дизайнерів та тих, хто лише планує ними стати.
Історія сучасної української моди дуже насичена. У 1991 році наші дизайнери досить швидко, хоч і не без перешкод вибороли собі місце під сонцем на рівні зі світовими гігантами фешн-індустрії.
Читай інтерв’ю Софії Забуги — головної редакторки видання ELLE Україна — як змінювалась українська модна галузь за роки незалежності, а також що відбувається з нею зараз.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!