Експрес-подорож в країну експозиції: рецензія на фільм Швидкісний поїзд

Минулого тижня в український прокат вийшла стрічка Девіда Літча Швидкісний поїзд з Бредом Піттом у головній ролі. Кінокритик Кирило Пищиков уже переглянув її і вважає, що іноді поїздка українським плацкартом може бути значно цікавішою за новий блокбастер про найманих вбивць.

Сюжет фільму Швидкісний поїзд

Швидкісний потяг вирушає з Токіо до Кіото. Найманий вбивця на прізвисько Сонечко (Бред Пітт) має просте завдання — сісти на потяг, знайти в одному з вагонів металевий кейс із купою готівки та зійти на найближчій після цього станції. Однак весь план піде псу під хвіст, адже в цьому рейсі він далеко не єдиний найманець, що полює за кейсом.

Режисер Девід Літч зробив досить карколомну кар’єру. Після першої частини Джона Віка, яку він знімав разом з Чадом Стагелські, Літч встиг зняти другу частину Дедпула, Атомну блондинку та спін-офф Форсажу. Ці стрічки хоч і не були ідеальними, але дали зрозуміти, що Девід знається на тому, як знімати видовищні екшен-бойовики. Власне, воно й не дивно, адже свою кар’єру в Голлівуді він починав саме як каскадер.

І якщо з бойовими сценами в його фільмах все складалося, то з сюжетом іноді не таланило. І Швидкісний поїзд не став винятком у фільмографії режисера.

У чому проблема стрічки Швидкісний поїзд

Ключова проблема нового фільму криється насправді ще в його концепті — як зробити цікавим екшен-фільм на дві години хронометражу, дія якого переважно відбувається в одній локації, власне у потязі.

Літч разом зі сценаристом Заком Олькевичем пішли цікавим шляхом та розв’язували проблему за допомогою рясної дози експозиції, флешбеків та детективної інтриги. Проте на виході в них вийшов лютий вінегрет, в якому наче сплутали деякі інгредієнти.

Потяг — взагалі ідеальний сеттінг для детективу, однак автори стрічки дуже дивно його реалізовують.

По-перше, інтрига в стрічці ніяк не означена. Сценарій для фільму написаний так, щоб дивувати глядача якоюсь новою деталлю в історії, про яку він до цього й гадки не мав. Тобто певний сюжетний елемент може виникнути на рівному місці, просто посеред фільму, та радикально змінити суть показаного. Так на екрані нізвідки з’являються цілі персонажі.

Уявіть, що детектив — це шахова партія, де гравці по черзі роблять ходи. Ви бачите фігури на дошці та якщо розумієтесь на грі, то можете бачити різні варіанти закінчення партії.

У гарному детективі вам покажуть всі фігури, що є на дошці, одразу, а вже потім дивуватимуть неочікуваними ходами. Але в “швидкісному полі” автори махлюють та дістають нові фігури з-під столу. І саме такий метод руйнує інтригу фільму.

Читати на тему

Смерть богів та балаган. Рецензія на стрічку Тор: Любов та грім

Що думає кінокритик Кирило Пищиков про фільм Тор: Любов та грім? Читай нашу рецензію.

По-друге, фільм використовує занадто багато експозиції. Раз на п’ять хвилин герої стрічки промовляють якісь сюжетні деталі про себе, інших чи просто згадують історії з минулого. Все це не тільки псує інтригу стрічки, а ще й ламає її ритм. Тільки-но з’являється сетап для бадьорої екшен-сцени, як тебе повертають до якоїсь чергової передісторії, що виявляється важливою для історії.

Замість того, щоб показувати поганців через їхні дії та характер, Девід Літч змушує своїх персонажів про це розповідати.

Є таке правило в кіно: показуй, а не розказуй. Звісно, воно несуворе, проте Літч аж занадто рідко ним користується. При цьому діалоги Швидкісного поїзда написані вочевидь під враженням від діалогів Квентіна Тарантіно. Однак останній ніколи не пише свої діалоги як експозицію — його герої теревенять про що завгодно, окрім своїх передісторій. Тарантіно саме у такий спосіб проявляє своїх персонажів, через їхні думки та ставлення до предмета розмови.

Екшн у фільмі Швидкісний поїзд

Однак Швидкісний поїзд — це все-таки не детектив, а екшен-фільм. І от з ним у стрічці все гаразд. Хоч потяг дійсно серйозно обмежує можливості для того, щоб поставити класні бійки, Літч витягає з цього сеттінгу все до останньої краплини, і, до речі, робить це з гумором. 

У цьому фільмі також є декілька чудових і небанальних жартів. Особливо кумедними є камео декількох кінозірок.

Як атракціон, Швидкісний поїзд — досить пристойне видовище, нехай і трохи затягнуте. Фільм спокійно міг би поміститись в 1:45, якби з нього вирізали трохи більше експозиції. Однак він триває дві години, і вже ближче до фіналу відчувається втома навіть від екшен-сцен. 

Однак якщо ви скучили за видовищним блокбастером не про супергероїв, з хорошими бійками та непоганими жартами, Швидкісний поїзд точно вартий уваги.

Діалог із совістю в обгортці гангстерської драми: рецензія на фільм Носоріг.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!