В Україні шалений попит на патріотичні татуювання. Психологи кажуть — це спосіб розказати свою історію та відзначити новий етап у житті. Українки розповіли, яку пам’ять про війну залишають на своїй шкірі, щоб стати сильнішими.
Якби копірайтерці Риті з Запоріжжя ще в січні сказали, що на її ключицях красуватимуться два турецькі оперативно-тактичні безпілотники, вона б нізащо не повірила.
Коли почалася повномасштабна війна, Рита вирішила прикрасити ключиці байрактарами. Вони символізують боротьбу з ворогом і підтримку союзників.
— Я не певна стосовно того, скільки мені ще вдасться прожити. Але дуже хочеться той час, який мені відведений, прожити у повному захваті від того, що я роблю зі своїм тілом; від того, якими сенсами я наділяю свою зовнішність, — пояснює Рита.
Свої байрактари дівчина набивала під звуки повітряних тривог.
Це була тривога, яка закінчилася вогнем поруч з тим місцем, де я була. І весь дім дрижав тоді, – згадує вона.
У SMMниці Аріни Шапран через три тижні після початку повномасштабної війни з’явилася нова супутниця на все життя — княгиня Ольга.
Сильна і харизматична княгиня Київської Русі на її шкірі — це терапевтична підтримка і спосіб заявити, що вона українка, вона сильна, вона — спалює до тла ворогів.
Рішення набити зображення Ольги абсолютно спонтанне, каже дівчина.
— Ми всі найкраще знаємо княгиню Ольгу через історію з помстою древлянам. Я думаю, що зрозуміло, з ким ототожнюються у мене в цій історії древляни! (сміється)
Аріна хотіла татуювання з гуцульськими мотивами, тому до майстра, який створив ескіз її княгині, їхала з Ужгорода до Львова:
Тут є чорний контур і такий жовтуватий відсвіт. Це схоже на орнамент, коли випалюють писанки, – каже вона.
Тату-майстриня Ліка до війни робила мінімалістичні ескізи в акварельному стилі. Це були здебільшого квіти, пташки та метелики.
У березні її клієнтки почали просити, аби ніжні малюнки були на жовто-блакитному тлі. Популярними стали соняхи, маки, волошки, а також написи.
— Написів також дуже багато. Дуже популярні написи “вільна”, “незламна”, багато хто набиває слово “Україна” на різних мовах або контури нашої країни, — каже Ліка.
Про свої нові патріотичні татуювання українки пишуть у соцмережах. Наприклад, киянка Тетяна Гонченко набила на руці тернопільський замок. Саме до Тернополя зі столиці Тетяна з родиною перебралася після 24-го лютого.
— Це знак вдячності Тернополю, який нас прихистив під час війни, і людям, які підтримали, допомогли та дуже гостинно прийняли у своєму місті, – пише Тетяна у своєму Facebook.
Люди роблять татуювання, коли хочуть розповісти свою історію, каже психологиня Марина Діденко. Це певний якір, який свідчить про новий життєвий етап. Це своєрідна спроба взяти контроль над дійсністю з допомогою власного тіла або ж заявити про свою приналежність до певної соціальної групи.
Національність українця нам дається за правом народження. А от ідентичність — формується.
— І в багатьох із нас вона мала непевний образ. А зараз, під час війни, вона поглиблюється, вона затверджується. І патріотичне татуювання дає можливість заявити всьому світові про свою приналежність до української нації.
Важлива нотатка: якщо ви плануєте стати донором крові, лікарі радять відкласти татуювання до перемоги. Або здати кров перед процедурою. Після татуювання донором не можна бути протягом шести місяців.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як майстриня з Харкова робить патріотичні тату українцям. Анастасія Кулікова каже: зараз майже всі замовлення — це ескізи прапора, маків чи фрази про “рускій воєнний карабль”.