Японія — острівна держава у Східній Азії, що розміщена в Тихому океані на схід від Японського моря, Китаю, Північної й Південної Кореї та Росії. Японія несхожа ні на одну іншу країну світу та століттями залишалася закритою від всіх зовнішніх впливів. Читай, яка віра в Японії та які релігійні традиції впливають на культуру країни — у нашому матеріалі.
Основними релігіями в Японії є буддизм та синтоїзм.
Буддисти та синтоїсти становлять за деякими оцінками до 84-96% населення. Однак ці оцінки ґрунтуються на асоціації японців з тим чи іншим храмом, а не на кількості справді вірян. Професор Роберт Кісала припускає, що лише 30% населення дійсно сповідують якусь релігію.
Синто — національна релігія Японії, в якій люди здійснюють поклоніння божествам природи. Божества в синто мають назву “камі”. Японці вірять, що камі не створили світ, а народили його, і люди є нащадками богів. Верховне божество в синто уособлює жінка — богиня сонця Аматерасу.
Прихильники цієї релігії мають свої особливі обряди. Наприклад, обряд “омія-маірі”, під час якого батьки у святилищах представляють свого новонародженого богам, котрі супроводжують і допомагають цій дитині протягом усього подальшого життя. Цікавим також є обряд весілля, коли закохані вступають у шлюб перед обличчям богів. Обов’язковим елементом цього обряду є традиційний японський одяг — кімоно, на якому має бути зображений родовий герб. Одним з найважливіших у японців є обряд очищення.
В синто не існує такого поняття, як “гріх”. Японці вважають, що є поняття “бруд”, який чіпляється до людини через її гріхи. Тож для цього й існує обряд очищення, що зазвичай проводиться у вигляді омивання водою та відмолюванням своїх гріхів.
Вагомим елементом синто є поклоніння божествам природи. Саме тому у японців існує такий обряд як “оханамі” — традиція милування квітами, в першу чергу, сакурою. Як правило, японці влаштовують вечірки під квітучими деревами, під час яких вони танцюють, співають, п’ють священний напій саке та милуються квітами вишні. У деяких містах Японії починають навчальний рік з цвітінням сакури.
Одним з найдавніших та наймістичніших місць країни є святилище Ідзумо. Вважається, що саме тут раз на рік упродовж десятого місяця за старим календарем збираються всі японські божества. У синто навіть є поняття “каннадзукі”, тобто місяць без богів. Лише в районі Ідзумо цей місяць має назву “каміарідзукі”, тобто місяць з богами. Саме тому це святилище є дуже шанованим серед японців, оскільки в цей час, коли боги приймають основні рішення про долі людей, кожен може попросити у богів благословення на наступний рік.
Цікавою особливістю синтоїстських святилищ є торії — ворота перед храмом, які уособлюють межу між світом простих людей і світом божеств. Це ворота у вигляді двох вертикальних стовпів з двома поперечними балками у верхній частині, які зазвичай виготовляються з дерева або каменю та фарбуються у червоний колір. Багато святилищ синто мають декілька торіїв, а деякі — навіть тисячі. В Японії вважається, що людина, яка досягла успіху, має пожертвувати храму торії. Нині ці ритуальні ворота є настільки розповсюдженими по всій країні, що стали одним з найбільш впізнаваних символів Японії.
Також важливим елементом кожного святилища є сіменава — мотузка, сплетена з рисової соломки, на яку кріпляться паперові стрічки сіде, що в японській релігійній традиції є ознакою святості. Як правило, сіменави розміщають при вході у святилища та на торіях, щоб позначити місце, де з’являлись боги-камі. Крім того, вважається, що сіменава рятує від злих духів, тому її часто вивішують на початку будівництва нової споруди.
Буддизм — найдавніша світова релігія, яка зародилась близько VI ст. до н.е. в Індії. До Японії буддизм прийшов з Кореї, куди він потрапив з Китаю. Тому в Японії буддизм з’явився з елементами корейської та китайської культурної традиції. Загалом буддизм справив значний вплив на японську культуру. Зокрема, він складає основу естетики традиційного народного театру «Но», де демонструються вистави на буддійську тематику.
Pexels
Існують основні істини будизму: віра в реінкарнацію (переродження після смерті), віра в нірвану (ідеальний стан тіла та душі), а також віра в краще життя після смерті.
Дзєдо — це основна буддистська секта Японії. Споконвічно в буддизмі вважалося, що людина може врятуватися тільки особистими зусиллями й знаходженням духовного просвітління. Ті, хто сам не домігся просвітління, на порятунок розраховувати не могли. Після смерті Будди його послідовники розділилися на дві групи. Одна з них одержала назву Хінаяна (Мала колісниця), і по її навчанню врятуватися могли тільки ченці, які змогли досягти просвітлення. Інша група стала називатися Махаяна (Велика колісниця), і по її навчанню знайти порятунок могли й миряни.
Читай наші матеріали та дізнавайся щось нове і цікаве для себе. Світ самобутній та захопливий.
Якщо тебе цікавить японська кухня, то наш матеріал з рецептом японської традиційної кухні: місо-супом — саме для тебе.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.