Після ковіду щонайменше кожен десятий пацієнт має ускладнення. За різними даними, частота постковідного синдрому варіює від 10% до 35%.
Найчастіше це серцево-судинні, психоемоційні розлади та ниркова недостатність.
Лікарка-терапевт та ендокринолог Олена Антонюк, а також лікарка-інфекціоністка Олена Соколова пояснили, які органи найчастіше вражає вірус та кому потрібна реабілітація.
Олена Соколова розповідає, що коронавірус впливає на згортання крові. Вона згущується, часом підвищується рівень гемоглобіну та еритроцитів, а ось кількість тромбоцитів, як правило, знижується.
Спостерігаються різні зміни в коагулограмі. У людини можуть бути як підвищений ризик кровотечі, так і навпаки тромбозу, які, своєю чергою, можуть призводити до таких наслідків, як інфаркт, інсульт, тромбоемболія легеневої артерії.
Пацієнти, які мають хронічні хвороби серця: артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця тощо, становлять одну з основних груп ризику.
Тому їм необхідно приймати ліки й не припиняти їх застосування під час ковіду, а в подальшому проходити реабілітацію із залученням кардіолога та невролога.
Часом за відсутності явного цукрового діабету на тлі переддіабету (у пацієнтів із прихованим підвищенням рівня глюкози протягом дня або натще), Covid-19 може стати тригером щодо розвитку маніфестного цукрового діабету.
Крім того, деякі препарати, які призначають при цьому інфекційному захворюванні в стаціонарі, безпосередньо підвищують рівень цукру.
Ендокринологи не відкидають і можливість прямого ураження коронавірусом підшлункової залози.
Відбуваються зміни і в нервовій системі, яка відповідає, зокрема, за іннервацію всіх судин і серця. Саме ковід пов’язують із запаленням ендотелію судин. Тому часто дорослі й діти скаржаться на задишку та прискорене серцебиття.
Вірус впливає безпосередньо на роботу центральної нервової системи.
Він як тригер запускає психологічні проблеми у людей, які були приховано схильні до тривожно-депресивних розладів, — зазначає Олена Соколова.
У такому разі призначають антидепресанти, заспокійливі препарати тощо.
У деяких людей порушуються когнітивні функції мозку — пам’ять, увага, швидкість мислення. Тоді потрібно звернутися до невролога.
Пацієнти дуже часто скаржаться на порушення дихання або слабкість після фізичних навантажень. Може також виникати залишковий кашель після перенесення запальних процесів.
Під час цієї хвилі проблеми з нирками вийшли на перше місце — частина пацієнтів уже з перших днів інфікування терміново потребує діалізу.
Лікарі кажуть, що ниркову недостатність фіксують як постковідний синдром. Вона небезпечна насамперед тим, що з організму не виводяться токсини, а отже, за досить короткий час починають страждати й інші органи.
Лікарі зазначають, що в більшості пацієнтів легенева функція відновлюється, але поступово. Проте масивне ураження легень може залишити слід на тривалий час або навіть на все життя.
Питання індивідуальне. Усе залежить від того, коли розпочаті реабілітаційні заходи, який відсоток ураження легень і, відповідно, наскільки виражені зміни.
Світова медицина практикує мультидисциплінарний підхід і залучення реабілітологів навіть на етапі стаціонарного лікування, — говорить терапевтка Олена Антонюк.
На жаль, у деяких пацієнтів відновлення може затягнутися на місяці й навіть півроку, тому що в них від самого початку був тяжкий перебіг коронавірусної інфекції.
Чим раніше почати реабілітацію, тим кращі результати можна отримати, — наголошує терапевтка.
Лікарі рекомендують проходити реабілітацію всім пацієнтам, хоч би у якій формі пройшла хвороба, адже так чи інакше запальний процес вражає легеневу тканину, навіть за легкого перебігу.
Буває таке, що люди амбулаторно перенесли ковід у легкій формі, але потім вони (особливо жінки) скаржаться на часті головні болі, запаморочення, порушення сну, — розповідає Олена Соколова.
Після ковіду люди можуть мати дискомфорт у грудях, задишку, зниження толерантності до фізичних навантажень.
Насправді немає універсального переліку аналізів, які потрібно обов’язково всім здавати. Це визначається індивідуально.
Можна розглянути доцільність виконання загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою та ШОЕ, визначення рівня С-реактивного білка, прокальцитоніну, коагулограми, D-дімеру, ниркових і печінкових проб, ліпідограми тощо.
Якщо після ковіду пацієнта турбують дискомфорт/біль в грудній клітці, прискорене серцебиття, перебої в роботі серця після ковіду, то я б рекомендувала відвідати кардіолога з виконанням електрокардіографії та ехокардіографії, — говорить Олена Антонюк.
Олена Антонюк наголошує, що чарівної пігулки не існує.
Проте лікарі рекомендують в осінньо-зимовий період приймати профілактичну дозу вітаміну D3 у розмірі 2000 міжнародних одиниць (МО) щоденно з жовтня до березня включно.
За наявності лабораторно підтвердженого дефіциту доза може збільшуватися до 4000-5000 МО на добу. Тривалість прийому та дози визначає лікар згідно зі станом пацієнта та результатами досліджень.
Варто приймати ті лікарські засоби, які контролюють хронічні захворювання. Якщо пацієнт страждає на артеріальну гіпертензію, то потрібно постійно приймати препарати для контролю тиску.
А якщо в людини є прояви порушення обміну речовин — цукровий діабет або дисліпідемія, то обов’язково треба використовувати препарати, які впливають на обмін ліпідів, зокрема, це можуть бути статини та/або цукрознижувальні препарати.
Ми обов’язково рекомендуємо приймати цинк, селен, вітаміни групи В (В6 та В12), фолієву кислоту та омега-3, — додає Олена Соколова.
Олена Соколова пояснює, що вірус вражає весь організм, проте в деяких людей у клініці переважає ураження легень — розвивається пневмонія, у когось домінує діарейний синдром, в інших зникає нюх і змінюється смак тощо. У декого може бути все одразу.
Олена Антонюк розповідає, що такої кореляції немає. Однак багатьом пацієнтам літнього віку важко відновитися після ковіду через те, що з’являється багато інших супутніх патологій.
У пацієнтів молодого віку (до 30-40 років) теж може бути широкий спектр скарг. Вони скаржаться на слабкість, втому, зниження якості життя тощо.
Це залежить від того, наскільки важким був перебіг хвороби. Якщо хвороба пройшла в легкій формі, то загалом пацієнт має пройти основний курс лікування та відновити більшу частину своїх функцій до одного місяця.
Якщо перебіг був середнього ступеня тяжкості або важкий, цей період може затягнутися навіть до півроку.
З’явився термін “лонгковід”, який характеризується перебігом захворювання понад 12 тижнів після появи перших симптомів.
Протягом місяця після завершення стаціонарного курсу лікування зверніться до свого сімейного лікаря або терапевта для проходження реабілітації. За потреби цей візит можна запланувати й раніше.
А якщо Ви хочете захистити найцінніше, пропонуємо переглянути матеріал, чому вакцинація дітей важлива та що про неї варто знати.