Материнка, полин і не тільки: які трави святять на Трійцю і що вони символізують

Рослини — невіддільна частина української культури. Окрім маків, калини, соняхів та мальв, наш народ особливо відзначає трави. Предки вважали, що це і символ, і оберіг, і джерело насичення. 

Хоч Трійця і християнське свято, та наші пращури вплели у нього давні традиції часів язичництва. Нині чимало українців святить рослини у церквах, а через різноманіття трав влітку святкові дні називають Зеленими святами. 

А що святять на Трійцю в церкві, яке значення має кожна трава і як прикрашали оселі наші предки? УП.Життя занурилися у глибину віків і традицій. 

Що святять на Трійцю: трави, які приносять до церкви

У церкві немає окремого повеління освячувати трави на Трійцю, проте серед людей існує ця традиція. Вона не обов’язкова, а скоріше є продовженням давніх обрядів. 

Найчастіше обирають материнку, чебрець, деревій, звіробій, любисток, медунку, полин тощо. І це не просто так, адже в кожну рослину закладали певний сенс. 

Unsplash

Степан Килимник у своїй праці Український рік у народних звичаях в історичному освітленні писав, що кожна трава наділена глибоким символізмом. Саме це змушувало жінок обдумувати, що саме садити на своїх квітниках та які трави збирати напередодні свята П’ятдесятниці. 

Історик зазначав, що квітників перед хатою в давнину не було. Рослини садили переважно у тихому загородженому місці, подалі від курей, собак і людей. Називали його городчиком, а вирощуванням квітів займалися молоді дівчата. 

Кожна родина збирала свій перелік квітів, який формувався з огляду на потреби. Степан Килимник у своїх експедиціях розпитував у старожилів про значення та символіку трав. Ось, що йому вдалося дізнатися:

• любисток символізує любов і злагоду;
• полин оберігає від відьомства та нечистої сили;
• татарзілля (лепеха) — оберіг від злиднів та русалок;
• материнка символізує материнську любов та здоров’я дітей;
• барвінок є символом добрих духів та дівочої краси;
• калина — символ вірності, невинності й туги в розлуці;
• чебрець означає спокій в родині;
• конвалія — лікувальні квіти для серця;
• шавлія — символ туги;
• кривавник, деревій, липовий цвіт, шипшина — лікувальне зілля.

Unsplash

Стає зрозуміло, чому дітей намагалися купати в чебреці та материнці, калину садили ближче до дому, в букети для освячення в церкві додавали полин та барвінок, а лепехою і досі у багатьох регіонах встеляють підлогу на Трійцю.

Читати на тему

Коли Трійця-2025 в Україні та які відмінності східного та західного обряду

Читай, коли цьогоріч Україна святкує Трійцю, а також які традиції має цей день.

Чим на П’ятдесятницю прикрашали домівки

Будинки на Трійцю часто прикрашали гіллям різних дерев: дуба, ясена, липи та клена. А от осику уникали й ставили в глухих кутках подвір’я, як оберіг від відьом. 

Осику вважала грішним деревом, бо, за повір’ями, саме на ній повісився Іуда. З її деревини не будували хати, бо вірили, що в осику може влучити блискавка, а також не робили ритуальні речі, наприклад хрести. 

Сакральне значення для давніх українців мало жито. Люди вірили, що саме у житі, яке квітне, ховалися русалки й мавки, що нібито лоскотали дівчат чи хлопців, які йшли наодинці. 

Unsplash

Іриси, або ж півники, теж вважалися оберегом. Оскільки квітка схожа на півника, який у фольклорі завжди виступає рятівником від нечистої сили, їх також висаджували поруч з будинком. 

Язичницьке та християнське гармонійно поєдналося в Трійці. Ми розповідали, які є ритуали та легенди Зелених свят в Україні.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.