Ще з часів Covid-19 життя багатьох людей світу перекочувало у режим онлайну. Тож робота, навчання та дозвілля обмежувалися монітором комп’ютера, ноутбука, смартфона чи телевізора.
Відомо, що екрани цих гаджетів підсвічуються спеціальним блакитним світлом. Тож як воно впливає на зір та психіку людини, розповів лікар-гастроентеролог та дієтолог Олег Швець.
Свого часу кожен чув від батьків, як шкідливо сидіти за комп’ютером. Частка правди в їхніх переживаннях все ж була. Блакитне світло і справді негативно впливає на органи зору.
Зокрема, серед негативних наслідків тривалого поглинання такого світла є:
Якщо говорити конкретно про вплив на сітківку, то монітор може спровокувати фототоксичність — це назва пошкодження сітківки ока блакитним світлом. Рівень пошкодження залежить від довжини хвилі та часу впливу.
Дослідження, які провели на тваринах, показали, що навіть короткий вплив, від кількох хвилин до кількох годин, може бути шкідливим.
Ще одна хвороба сітківки, до якої може призвести проміння блакитного світла, — вікова макулярна дегенерація (ВМД). Хвороба вражає центральну ділянку сітківки, що призводить до значного зниження гостроти зору.
Та вплив страшного світла від монітора на зір усе-таки можна мінімізувати, придбавши спеціальний фільтр. Доведено, що він відсікає 94% блакитного світла і зменшує його шкоду.
Інколи здається, що сучасний світ божевільний. Шалений ритм, історичні події, гіперпродуктивність — усе впливає на наш рівень стресу, а в тривалій перспективі — на психіку.
Як відомо, здоровий сон надзвичайно важливий для нервової системи. Однак між тобою та солодкими сновидіннями може стати світло монітора.
Річ у тім, що блакитне світло електронних пристроїв впливає на циркадні ритми та на цикл сну. Мозок отримує сигнали прокинутися, коли він має відпочивати.
За даними досліджень, лише дві години споживання контенту з екрана вночі сповільнюють або припиняють вивільнення гормону сну мелатоніну.
Тож людям, які страждають від безсоння, рекомендують вимикати гаджети принаймні за три години до сну. Втім, ця порада буде корисною для всіх.
За результатами досліджень на тваринах, вплив блакитного світла вночі викликає симптоми депресії. Натомість вплив блакитного світла вдень має протилежний ефект.
Саме це світло використовували для лікування сезонного афективного розладу. Тобто форми депресії, яка пов’язана зі зміною сезонів року і зменшенням світлового дня.
Тож можеш сміливо переносити споживання контенту на ранок. Адже те, що 20 хвилин впливу блакитного світла вранці допомагають полегшити симптоми сезонної депресії, — вже науковий факт.
Рак — поширена хвороба сучасності. На виникнення злоякісних пухлин впливають тисячі факторів, блакитне світло — один з них.
Люди, які працюють у нічну зміну та піддаються впливу блакитного світла, мають більший ризик розвитку раку молочної залози, передміхурової залози та колоректального раку.
Якщо організм дорослих так страждає від блакитного світла, то що воно робить з дітьми?
Очі малюка фільтрують блакитне світло гірше, ніж очі дорослих. Тож екрани пристроїв, які випромінюють його забагато, можуть збільшити імовірність розвитку короткозорості та проблем із концентрацією уваги.
Також перебування за гаджетами у вечірній та нічний час може спровокувати повільніше вивільнення мелатоніну, якщо порівнювати з дорослими.
Тож слід обмежити тривалість перебування дитини перед екраном, робити часті перерви від джерел блакитного світла.
Звісно, просто заборонити дитині відкласти улюблену гру чи мультик — неефективно. Тож подай приклад і разом з нею вимкни усі електронні пристрої принаймні за 30 хвилин до сну.
Часто обмежити перебування за монітором неможливо через роботу. Як зберегти зір, якщо щодня багато працюєш за комп’ютером, ми розповіли у матеріалі.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.