Чому ми стали злішими або як війна вплинула на фізичне та психічне здоровʼя українців — лікарі

 

З якими скаргами українці нині звертаються до лікарів

Сімейна лікарка Віолетта Лійка каже, що наразі статистичних даних, які могли б чітко свідчити про збільшення чи зменшення кількості звернень, немає. Водночас вона наголошує, що через міграцію громадян всередині та за межі країни, кількість пацієнтів в Україні могла істотно зменшитись. 

— Дуже багато людей переїхали за кордон і звертаються до лікарів за місцем проживання. Чимало українців залишаються на тимчасово окупованій території. Також є проблема серед ВПО, які інколи не звертаються до фахівців на новому місці, бо просто не знають, до кого йти та чи платно це, — додає вона.

Віолетта Лійка однозначно заявляє: стрес, який ми зараз переживаємо, прямо впливає на фізичне здоровʼя. Доволі часто симптоми, які починають тривожити нас, напряму повʼязані зі стресом.

Лікарка зазначає: одними з найбільш поширених скарг серед українців є тривожність та проблеми зі сном.

— На мою думку, першопричиною наразі є психологічний стан, через який загострюються хронічні хвороби: гіпертонічні, ревматологічні, аутоімунні захворювання, проблеми з тиском. 

Поширеними є розлади сну. А вони вже можуть спричиняти, посилювати чи супроводжувати депресію, тривогу тощо, — зазначила терапевтка.

Негатив, який ми накопичуємо всередині себе, впливає на наше здоровʼя й у перспективі. Тож лікарка радить не зволікати зі зверненням до свого фахівця — навіть для скринінгу наявної ситуації.

— Щоб пережити цей період, потрібно звернутися до свого сімейного лікаря чи терапевта. Фахівець може направити тебе на обстеження, наприклад, щитоподібної залози, загальноклінічні аналізи тощо.

Можливо, варто також піти до психіатра і не боятися, якщо лікар призначить антидепресанти, — пояснила Віолетта Лійка.

Сімейна лікарка Вікторія Дубенюк погоджується з висновками колеги про однозначно негативний вплив стресу на здоровʼя людей.

— Внаслідок пережитого стресу нас може чекати збільшення тривожних, депресивних чи інших пов’язаних зі стресом психічних розладів, захворювань серцево-судинної, нервової системи, зокрема гіпертонічної хвороби, когнітивних порушень, зниження уваги, пам’яті, концентрації, що своєю чергою має вплив на повсякденне життя та роботу, різноманітні розлади сну.

Люди стають неуважними, збільшується кількість ДТП, побутового травматизму, помилок у роботі, навчанні.

А от звернень із серйозними хворобами стало значно більше, і такі стани потребують вже більших матеріальних витрат, а шанси на успішне і повне одужання знижуються в рази, адже хвороба “бере верх” через невчасне звернення, — наголошує лікарка.

За спостереженнями Вікторії Дубенюк, суттєво зменшилися звернення пацієнтів для профілактичних оглядів та щеплень. 

І проблема не лише у втомі чи браку фінансів, а в елементарних складнощах через повітряну тривогу, обстріли, блекаути.

Читати на тему

Гайд по антидепресантах: які бувають, кому треба, чи буде побічка та як зупинитись

Як правильно вживати антидепресанти, щоб не нашкодити собі та мінімізувати побічні ефекти: тривалість та дозування.

 

Війна, стрес, сон: звʼязок та наслідки

Повноцінний сон — важлива частина здоровʼя людини. Систематичне недосипання й порушення сну можуть дати старт для розвитку захворювань і станів, які потім матимуть наслідки на все життя.

Вікна-новини звернулися за фаховим коментарем до сомнотерапевтки, голови комітету наукових досліджень в медицині та нейропсихології сну ГО Інституту розладів сну та психотравматичних розладів, членкині Європейського товариства дослідження сну (ESRS), Американської академії медицини сну (AASM), Світового товариства сну (WSS), невропатологині, аспірантки кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету Анастасії Шкодіної.

Вона переконана, що стрес та якість сну повʼязані між собою. Бо чим гірше людина спить — тим сприйнятливіша вона до стресу, а чим більше в її житті стресу — тим гірше вона спить. 

— Сучасні дослідження взагалі розглядають нормальний сон, як превентивний фактор розвитку багатьох захворювань, в тому числі розладів психіки та поведінки. Втім, варто пам’ятати, що коли ми говоримо про стрес, ми маємо на увазі не лише психологічний дистрес, а й фізичні процеси, зокрема важкі захворювання, травми й фізичне виснаження, що також є досить сильним стресом для нашого організму.

Експертка пояснює: здоровий сон це складний циклічний процес, де кожен цикл складається з фази повільного сну, яка містить три стадії, та фази швидкого сну.

— Один цикл в середньому триває близько 90 хв. Такі цикли повторюються протягом ночі чотири-шість разів, однак співвідношення фаз сну змінюється, бо ближче до ранку швидкий сон має більшу частку, ніж повільний.

Кожна з цих стадій має свої функції, кожна критично важлива для людського організму, зокрема для процесів емоційної обробки, консолідації пам’яті, відновлення клітин і тканин, регуляції імунної та серцево-судинної систем, різних метаболічних процесів.

Саме тому так важливо дотримуватися режиму сну, — каже Анастасія.

— Як постійне переривання сну через повітряні тривоги й атаки впливає на здоровʼя людини?

— Часті пробудження можуть призводити до двох станів — фрагментації сну при достатній його тривалості або ж хронічної депривації — при нестачі. Обидва стани можуть бути ознаками одного або ж декількох розладів сну, яких на сьогодні виділяють більше ніж 80.

Враховуючи численні функції сну для організму, наслідки його порушення можуть бути різноманітними, — пояснює сомнотерапевтка й перераховує кілька ймовірних впливів.

За її словами, у короткостроковій перспективі це — сповільнення швидкості обробки інформації та реагування, емоційна нестабільність, зниження фізичної продуктивності та слабкість імунної системи.

— Однак в довгостроковій перспективі хронічне порушення сну може мати свої наслідки майже для всіх систем організму. Вже доведено зв’язок між переривчастим або недостатнім сном і психічними розладами, серцево-судинними захворюваннями, ожирінням, цукровим діабетом другого типу, деменцією, хворобою Паркінсона, гормональними порушеннями тощо.

У майбутньому ми можемо очікувати зростання кількості цих захворювань. Однак на сьогодні ми не маємо реальної картини порушень сну серед українців, окрім невеликих досліджень, тож прогнозувати щось складно.

Загалом українці опинилися в унікальних умовах: війна з 2014 року, потім пандемія COVID-19, на фоні якої розпочалося повномасштабне вторгнення. І всі ці етапи по своєму впливали на наш сон.

Разом з цим, говорячи про наслідки, ми маємо чітко розуміти, що наше населення в цей час є досить гетерогенним з різними факторами впливу, адже серед нас є: біженці, внутрішньо переміщені особи, ті, хто живуть у прифронтових регіонах, військовослужбовці й ветерани.

Всі вони мають різні умови, різну історію, і різні особливості поширеності тих чи інших розладів сну. Саме тому ми говоримо про індивідуальний підхід в медицині та психології сну, — висновує експертка.

— Що краще: досипати у будь-яку вільну хвилину, якщо вночі була повітряна тривога, чи намагатися налаштувати свій “внутрішній годинник” на ранній відхід до сну, щоб посеред ночі вже бути виспаним (-ою)?

— В умовах війни, звісно, складно дотримуватися всіх умов для гарного сну, однак прагнення до цього у ті моменти, коли це реально, вкрай важливо. Це стосується і тривалості сну.

Організму людини необхідно в середньому сім-девʼять годин сну для відновлення. Навіть до війни для багатьох людей ці цифри звучали доволі фантастично. 

Переналаштування свого “внутрішнього годинника”, як і досипання, мають свої плюси й мінуси в кожному окремому випадку, і рішення про те, що може підійти людині, можна ухвалювати, лише маючи повну клінічну картину пацієнта.

Разом із цим, слід пам’ятати, що будь-який із цих підходів — це вибір найменш поганого варіанту порівняно з хронічною депривацією, і аж ніяк не забезпечує здоровий та повноцінний сон, необхідний для нашого здоров’я, — висновує експертка.

 

Як війна вплинула на психіку українців

Очевидно, що за майже три роки повномасштабної війни, більшість українців, які залишилися в країні, не раз чули вибухи, стикалися з їхніми наслідками та піддавалися впливу стресу.

Психологиня Богдана Валігура зазначає, що пережитий негативний досвід однозначно впливає і на фізичний, і на емоційний стан людини.

— Наразі ми вже маємо ряд досліджень, які підтверджують це. Якщо ми говоримо про емоційний стан, то це, звичайно ж, наслідки безпосередньо військової травми. Це — посттравматичний стресовий розлад.

Також помітним є зростання рівня середньої або важкої тривожності, порушення харчової поведінки, особливо у підлітків. До того ж це ризик зловживання психоактивними речовинами: як серед підлітків, так і серед повнолітніх, як жінок так і чоловіків. 

На розвиток депресивного стану впливає хронічна втома, відчуття відсутності контролю, — висновує психологиня.

Разом з тим, зростає загальний рівень злості та агресії серед населення. Через втому ми перестаємо контролювати свої емоції, і це перетворюється у так звані “шакалячі експреси” у соціальних мережах. 

Експертка з психічного здоровʼя звертає увагу, що стрес внаслідок війни також послаблює організм людини на фізичному рівні.

Ми стаємо більш вразливі до вірусів, гострих респіраторних захворювань, спостерігається загострення багатьох хронічних хвороб: псоріазу, дерматиту, проблем з травною системою тощо.

Страждає також і гормональний фон. Найчастіша проблема, з якою зараз звертаються жінки до гінекологів, є стресова аменорея — стан, коли у жінки на фоні стресу зникають менструації.

Умовно кажучи, наш організм каже: “Гей, тут би вижити, не час розмножуватись!”, — пояснює Богдана Валігура.

Психологиня також зауважила, що стрес впливає і на здоровʼя серця. Для детального пояснення Вікна звернулися до лікарки відділення інтервенційної кардіології Юлії Заяць. Фахівчиня розповіла, як саме стрес впливає на роботу серця людини.

— Стрес щодня є у житті кожної людини: запізнилися на роботу, забули телефон вдома, пропустили маршрутку — це все приклади гострого щоденного стресу, що має одноразовий характер, або повторюється три-чотири рази на місяць.

Якщо стресовий фактор впливає на постійній основі — хронічне захворювання, проблеми на роботі, війна — ми стверджуємо, що стрес став постійним, або хронічним.

У відповідь на стрес в нашому організмі  виділяється гормон кортизол, або гормон стресу.

При досліджені впливу високих рівнів кортизолу на організм людини було підтверджено, що високий рівень кортизолу, який вивільняється внаслідок дії тривалого стресу, може підвищувати рівень холестерину в крові, тригліцеридів, глюкози крові та показники артеріального тиску.

Це загальні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань, серед яких гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, гострий коронарний синдром тощо, — пояснює лікарка.

Наслідком хронічного стресу є посилення запальної реакції та вегетативного дисбалансу, що може призвести до несприятливих кардіометаболічних ефектів, ендотеліальної дисфункції, аномальної реактивності судин та аномальної імунної функції.

— Одночасно у людини, яка піддається впливу стресу, окрім прискореного серцебиття, відчуття нестачі повітря, задухи, виникає підвищення артеріального тиску, який погано контролюється медикаментозною терапією та призводить до гіпертрофії міокарда лівого шлуночка серця. Міокард потовщується, що впливає на функціональну спроможність серцево-судинної системи загалом.

— Як постійний стрес від війни може вплинути на здоровʼя серця у перспективі?

— Постійний стрес викликає в організмі каскад несприятливих реакцій, які клінічно проявляються через серцебиття, відчуття перебоїв в роботі серця, підвищення артеріального тиску, появу болю, що тисне за грудиною та в ділянці серця, задуху.

Відповідно, відбувається структурна перебудова серцево-судинної системи, при відсутності належної медикаментозної терапії та комплексної корекції психологічного стану ці зміни прогресують, часто бувають незворотними та негативного впливають на прогноз стану здоров’я людини, — висновує лікарка.

Читати на тему

Поширювати чи ні? Як на психіку українців впливають жорстокі кадри та де тут межі етики: розібрали з психологами

Психологи детально розповіли, на що розраховані жорстокі відео та як на них реагувати.

 

Емоції VS реакції: чому ми стали злішими

З гіпотезою про те, що стрес та втома внаслідок війни зробили українців злішими, погоджуються й лікарі. За поясненням Богдани Валігури, тут усе доволі індивідуально, однак загалом нервова система може мати три реакції на стрес: бий, біжи, завмри.

— Залежно від нашого виховання, ці реакції проявляються по-різному. Хтось став активнішим та намагається більше допомагати, щоб не відчувати провину. Хтось завмер і чекає, поки війна закінчиться — і все ніяк не дочекається.

Але я хочу зауважити, що злість — це класна емоція. І дуже потрібна, бо вона мобілізує енергію в організмі для того, щоб ми давали раду з несправедливістю, яка коїться. Ми зараз перебуваємо всередині величезної несправедливості, де злість допомагає нам битися з ворогом.

Якби наше населення зараз не було зле, то росіяни стояли б вже у Львові, — каже психологиня.

Експертка з психічного здоровʼя зазначає, загальний тон злості серед людей зараз не є проблемою. А ось те, яким шляхом ми виражаємо цю емоцію, може нашкодити.

Гарний варіант вираження злості — конвертація в донати, службу в армії, волонтерство. А от агресія на рідних чи інших людей — це проблема.

— Мати зараз базовою емоційною реакцією злість — нормально. Питання лише в тому, чи вміє людина безпечно та вдало її виражати. Але це й не означає, що цю емоцію варто замінювати іншою, — акцентує Богдана Валігура.

Адже, на думку психологині, зараз також час, щоб навчитися проявляти свою злість — для людей, які раніше цього уникали.

Якщо ж злість приносить лише агресію, людина може втрачати контакт з іншими, це впливатиме на  особисте життя. Щоб цього не сталося, психологиня радить йти в терапію та розвивати рівень самоусвідомленості, щоб вчасно помічати свої емоції та свідомо обирати спосіб поведінкового вираження.

— До речі, зараз на Netflix є серіал Вбивайте усвідомлено. Тож кому цікава тема усвідомленості, можна переглянути: з професійного погляду, всі психологічні рекомендації там чудові, — додає Богдана Валігура.

 

На мені зірвали злість: що робити?

Звісно, у ситуації вияву необґрунтованої агресії завжди є не лише той, хто агресує, а й той, на кого цей негатив спрямовують.

Уявімо, що ти свої емоції намагаєшся контролювати та не виражати через шкоду іншим. А ось колега на роботі чи близька людина — ще не “прокачали” свої рівні усвідомленості, і викидають весь негатив на тебе. Що робити в такому випадку? Як відповісти?

Психологиня Богдана Валігура радить обовʼязково поговорити з цією людиною після того, як всі емоції вщухнуть.

Варто пояснити, що такі ситуації для тебе є неприпустимими, але ти розумієш, що інколи складно стриматися в українських реаліях.

Допомогти може звичайна розмова. Якщо ж змін немає, тоді варто розглянути інші поведінкові стратегії — закінчити спілкування або просто ігнорувати.

Читати на тему

Уже не знаю куди подітися від галасу! Як гучні звуки та шум впливають на наш організм

Розповідаємо, як гучні звуки та шум впливають на наш організм — у матеріалі.

 

Як покращити свій фізичний та моральний стан

Звісно, неможливо за один день виправити самопочуття — чарівних пігулок від нещастя не існує. Це комплексна “гра в довгу”, де важливими є не лише робота з психологом чи психіатром, а й щоденні звички, як от харчування, режиму та гігієни сну, турботи про себе.

Лікарка Вікторія Дубенюк зазначила: аби менше хворіти, варто приділяти увагу профілактиці захворювань, відвідувати свого сімейного лікаря, обговорити план чекапу, терміни виконання потрібних досліджень, приймання медикаментів.

Окрім цього не забувати виконувати профілактичні щеплення, корегувати дефіцити й приймати профілактичні дози вітамінів, призначених лікарем.

Обов’язково потрібно приділяти велику увагу психічному та фізичному здоров’ю, а саме: планувати відпочинок та вихідні, обмежувати використання гаджетів і надавати перевагу живому спілкуванню, використовувати методи саморелаксації, знаходити час бля хобі та занять, які приносять задоволення.

Сомнотерапевтка Анастасія Шкодіна також додає, що саме покращення якості сну може позитивно вплинути на загальне самопочуття людини. Однак як його покращити в сучасних реаліях — складне запитання.

— Нині ми бачимо зростання уваги до цієї проблеми, що, ймовірно, обумовлено попитом. Саме тому спостерігається сила силенна різноманітних порад з “чарівними” методами швидкого засинання, довжелезні чеклісти з порадами щодо гігієни сну, а також реклама медикаментозних препаратів, які ніби-то лікують розлади сну. Однак в усьому цьому є кілька проблем.

По-перше, як я вже зазначала, розладів сну є більше ніж 80 різновидів, і кожен з них має свій протокол лікування і діагностики. Тобто те, що ми звикли називати “поганий сон” або “безсоння” — не симптом, а повноцінне захворювання, яке потребує фахового лікування.

Тож якщо проблеми зі сном є, і вони тривають понад місяць, то людина потребує огляду сомнотерапевта або сомнолога, тобто спеціаліста з вищою медичною чи психологічною освітою, який пройшов додаткове навчання у галузі здоров’я сну.

Саме тому я не даю загальних порад і не лікую за кількома симптомами без ретельної діагностики. Адже те, що може бути допоміжним при одних станах, може нашкодити при інших і це важливо враховувати.

До того ж, на моє глибоке переконання, важливо не просто дотримуватись якихось порад, а й розуміти навіщо це потрібно. І щоб дати пацієнту це розуміння у спеціаліста має бути достатньо знань.

Мені зовсім нещодавно трапилося дослідження чат-бота психологічної підтримки, в якому понад 2000 тис. українців відповідали на різні запитання щодо сну. Так ось, за результатами авторів, люди, які пам’ятали про важливість сну, мали гіршу якість сну, імовірно через вищий рівень напруги.

Я до того, що важливо не просто говорити про сон або якісь стратегії, а важливо, що і як ми говоримо про нього в кожному індивідуальному випадку, — додає експертка.

Сімейна лікарка Віолетта Лійка дала кілька порад, які можуть допомогти тобі у складний час.

1. Подивися у свою тарілку. На неї варто покласти фрукти й овочі, каші, білок, вуглеводи.
2. Зверни увагу на алкоголь — безпечної дози, як ми знаємо, не існує. І якщо здається, що алкоголь робить тебе веселим (-ою), то насправді він лише посилює проблему. Гедоністичне вживання вина не є критичним, але святкувати, горювати чи заспокоюватися з пляшкою не варто.
3. Більше гуляй, збільш фізичну активність — для кращого самопочуття на тиждень має бути 200 хвилин активностей.
4. Вакцинуйся від захворювань, відвідуй лікарів та мінімум раз на рік проходь скринінгові обстеження.
5. Фокусуйся на позитиві, створюй його для себе.
6. Слідкуй за сном. В наших реаліях це складно, але намагайся дотримуватися режиму і піклуватися про здоровий сон.

Раніше ми розповідали тобі, як зберігати емоційну стійкість під час війни та чому тобі може допомогти резильєнтність.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!