Завдяки рекламним кампаніям ми знаємо, що треба пити щонайменше півтора літра води на день, незалежно від пори року чи потреби.
Люди старанно вірили в цей геніальний маркетинговий хід, тому пили воду літрами, навіть коли пити зовсім не хотілося. Та чи справді людина щодня має випивати визначену кількість води?
Коли й скільки пити дорослим та дітям, як залежить наша потреба в рідині від сезону та як визначити, що організму недостатньо води, розповіли у МОЗ.
У МОЗ радять забути про міф маркетологів, адже незалежно від пори року, нам треба отримати стільки рідини, скільки потребує організм в певний момент.
Нікому не можна перебувати в стані спраги й тим паче — зневоднення.
Немає норми води, наголосили у МОЗ. Натомість є відчуття спраги, розуміння потреби у воді, залежно від різних факторів.
Дорослим потрібну кількість рідини підкажуть відчуття, а маленьким дітям — дорослі. Старшим людям, які не п’ють воду з певних причин, може знадобитися допомога.
Водний баланс — це те, скільки води ти втрачаєш і маєш отримати ззовні. Річ у тім, що він залежить від чималого переліку факторів: температури та вологості повітря, одягу, заняття, спожитої їжі, стресу й переживань, роботи нирок, присутності чи відчутності діареї, ліків тощо.
Таких факторів, які можуть повпливати на водний баланс, є багато, тож універсальних порад щодо кількості рідини для різних пір року дати неможливо.
Потреба в рідині може змінюватися щодня, залежно від обставин, тож орієнтуватися передусім треба на свою спрагу. Формула проста: хочеш пити — пий, не хочеш — не пий.
У МОЗ вважають за рідину не лише чисту воду, а й борщ, узвар, мандарини, яблука, чай, молоко і кефір — усе, крім алкоголю та міцної кави.
Останні є діуретиками — містять воду, та водночас змушують нирки сильніше її виводити, провокуючи спрагу.
Інколи люди можуть плутати спрагу з голодом, або ж свідомо не тамувати її з певних причин: не хочуть підвищувати тиск чи йти до вбиральні.
А от діти та люди з деменцією інколи просто не здатні розпізнати сигнали спраги, тому їм знадобиться допомога інших.
Так, сигналами спраги у дорослих є:
У дітей спрага може мати прояв раптової вередливості, плаксивості, апатії. В дуже малих дітей, яких мучить спрага, шкіра може втратити пружність.
Також можна орієнтуватися на те, як часто дитина ходить до туалету чи на горщик. Якщо сечовипускання давно не було, треба нагадати про воду.
У МОЗ нагадують, що пити під час і після їди — можна і потрібно! Та привчати малечу треба до води, а не соків, чаю з цукром, газованих напоїв тощо. Навіть натуральні свіжовижаті соки не несуть користі.
— Замість напоїв, які коливатимуть рівень глюкози у тебе чи твоєї дитини, зверни увагу на воду, яблука, мандарини, апельсини, малину, вишні, огірки, помідори — все це джерела рідини, мінералів, клітковини та вітамінів.
У разі деменції чи обмеженої мобільності людина може сама не згадати, що їй потрібно випити води. Тож приказка про склянку води на схилі літ набуває серйозного відтінку.
Проявами спраги у таких людей можуть бути: запаморочення, сплутаність думок, сухість в роті, кепський настрій, закрепи.
Розв’язати проблему можна через нагадування: словами, записками, застосунками для телефону, пляшкою, яка буде завжди під рукою.
Якщо є проблеми з тиском й людина з занепокоєнням робить кожен ковток, то в МОЗ рекомендують не терпіти спрагу, а обговорити зі сімейним лікарем, що з цим можна зробити.
Підказка від МОЗ: тиск ми регулюємо не зневодненням, а ліками, які запобігають гіпертензії й мають пролонговану дію.
Не можеш прожити без улюбленого лимонаду влітку? Читай, як приготувати “фанту” в домашніх умовах.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.