Секрет довголіття — не лише гени: як Японія змінює життя людей старшого віку

Японія вже давно асоціюється з довголіттям. Коли ми чуємо про сотні людей старшого віку, які щодня займаються спортом, працюють і залишаються соціально активними, це може здатися унікальною особливістю цієї країни.

Але чи річ лише в генетиці? Насправді тривале та активне життя японців — це результат продуманої державної політики, вважає видання УП. Життя.

Довголіття як частина державної політики

Загалом за прогнозами Євростату, до 2050 року в країнах ЄС буде майже пів мільйона людей, які досягли 100 років. Україна також переживає стрімке старіння населення: до 2035 року кожен п’ятий українець буде віком понад 65 років.

Саме тому, система охорони здоров’я, ринок праці та соціальні програми мають адаптуватися до нових реалій. І тут досвід Японії може бути надзвичайно корисним.

Японці живуть довше не лише завдяки унікальним генам. Головну роль відіграють соціальні та економічні фактори. Японія створила систему, яка заохочує людей старшого віку залишатися активними якнайдовше.

Підвищення пенсійного віку

Варто зазначити, що вік виходу на пенсію у Японії — 60 років, але законодавство передбачає можливість працювати до 65 і навіть 70 років. Це дозволяє людям залишатися економічно активними, зберігати соціальні зв’язки та підтримувати здоров’я.

Програма Silver Jinzai

Також існує програма Silver Jinzai. Ця державна ініціатива допомагає людям старшого віку знайти роботу з гнучким графіком. Вони можуть працювати 20 годин на тиждень у сфері обслуговування, освіти, догляду за дітьми чи садівництва.

Інклюзивні умови праці

Окрім цього, японські компанії адаптують робочі місця для людей старшого віку, зменшуючи фізичне навантаження та дозволяючи працювати на гнучких умовах.

Читати на тему

єБабуся: стартап-експеримент, який розширить коло спілкування людей старшого віку

В Україні планується запуск проекту єБабуся, завдяки якому люди похилого віку зможуть спілкуватися з молоддю та отримувати від них допомогу. Найцікавіше — у матеріалі.

Система профілактики здоров’я

Японія активно впроваджує програми ранньої діагностики та профілактики хронічних захворювань. Наприклад, Kihon Checklist допомагає виявити ризики втрати рухливості, депресії або когнітивних порушень ще на ранніх стадіях.

Роль соціальних зв’язків

Японці традиційно підтримують й тісні зв’язки у спільнотах. Спілкування з родиною, друзями та сусідами вважається важливою частиною життя, що позитивно впливає на психічний стан і тривалість життя.

Unsplash

Чому це важливо для України

Наразі війна та економічна нестабільність в Україні прискорюють демографічну кризу. Кількість працюючих людей скорочується, а навантаження на пенсійну систему зростає.

Проте в нас є вже ініціативи, які можуть сприяти активному довголіттю. Наприклад, університет третього віку Протон, який організовує навчання та культурні заходи для людей старшого віку. Також проект KIDS.UA залучає жінок 60+ до онлайн-спілкування з дітьми, які постраждали від війни.

Але цього недостатньо. Україні потрібна державна стратегія, яка допоможе людям похилого віку залишатися активними, а не лише виживати на пенсії.

Якщо ми навчимося цінувати досвід і знання старших поколінь так, як це роблять у Японії, то зможемо створити суспільство, у якому старість — це не про самотність і безсилля, а про активність, розвиток і довголіття.

Раніше ми розповідали, як допомогти людям старшого віку під час війни.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.