П’ять жорстоких злочинів радянської влади проти України. Перевір, що ти про них знаєш

Попри всю пропаганду та нав’язування “дружби” між народами Росії та України, дружніх відносин ніколи не було. Росія за всі часи існування намагалася знищити Україну: забрати землі, вбити людей, знищити мову та культуру. 

Навіть в часи Радянського Союзу, коли ми були однією країною. Тож сьогодні Вікна розкажуть про п’ять жорстоких злочинів радянської влади стосовно України. Також дізнаємося, як добре ти про них знаєш.

Закон “про п’ять колосків”

“Братній народ”, як кажуть росіяни, завжди намагався знищити українців. Україна була годувальницею Радянського Союзу, її зерна вистачало на всіх. Проте Сталін та його режим вирішили влаштувати Україні штучний голод, що спричинило Голодомор.

7 серпня 1932 року Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народних Комісарів СРСР прийняли закон Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності, відповідно до якого, розкрадання колгоспного майна каралося позбавленням волі на строк понад 10 років або розстрілом. 

Цей законодавчий акт в народі зажив сумної слави закону “про п’ять колосків”.

Адже особливо суворим було ставлення до куркулів, причетних до розкрадання колгоспного майна, а трудящих одноосібників і колгоспників за аналогічний злочин рекомендувалося карати десятирічним ув’язненням. 

Навіть жменя зерна, принесена додому, аби нагодувати голодну родину, була достатньою підставою для застосування закону, тому у просторіччі закон отримав назву “закону про п’ять колосків”. 

Розстріляне відродження

Росія завжди намагалася позбавити нас мови та культури, зробити так, щоб ми забули своє коріння та історію. Від репресій радянської влади страждали сотні українських культурних та політичних діячів: забороняли мову, кіно та навіть картини українців. А тих, хто не піддавався радянському гніту — просто вбивали.

Саме так виникло українське Розстріляне відродження або, як його ще називають, червоний ренесанс.

Цей термін передбачає репресивну владу щодо української інтелектуальної еліти 1920-1930 рр.

А кульмінацією дій радянського репресивного режиму стали масові розстріли “контрреволюціонерів” 3 листопада 1937.

У списку “українських буржуазних націоналістів”, розстріляних 3 листопада, були Лесь Курбас, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. 

Розстріл в’язнів 1941 року

Радянський каральний орган НКВС завжди славився своєю жорстокістю. Його боявся кожен житель СРСР. Навіть під час наступу німецьких військ на Україну, працівники НКВД не щадили українців.

Під час відступу із західної України, вони вбивали й усіх в’язнів без розбору, навіть випадково затриманих. Здавалося б, ув’язнених можна використати для захисту СРСР, але ж “братський народ” обрав звичну жорстокість.

Адже часто знаходили закатованих жертв. Найбільший масовий випадок був зафіксований у Львові.

Читати на тему

Чому саме 9 травня Росія відзначає День перемоги та коли почали проводити паради на Червоній площі

Можливо, Росія намагається приховати свою причетність до початку Другої світової війни, саме тому ідеалізує 9 травня.

Підрив Дніпрогес

Багато жертв серед українського мирного населення принесла тактика “випаленої землі”. Її радянська влада використовувала для захисту від наступу німецьких військ.

Ця тактика полягала у знищенні всієї інфраструктури без будь-якої турботи про майбутню долю населення, що не могло евакуюватися.

Одним із найжорстокіших проявів цієї тактики стало замінування греблі Дніпровської гідроелектростанції в Запоріжжі.

Проте радянське керівництво, як завжди, брехало про кількість втрат.

Чорносвитники

Здається, що росіяни не вміли воювати ні тоді, ні зараз. Їхньою головною зброєю є гарматне м’ясо – недосвічені солдати жертвують життям, щоб відволікти та виснажити противника.

Так у 1943 році з’явилися чорносвитники або чорнопіджачиники. 

Коли радянські війська заходили в черговий звільнений від нацистів український населений пункт, за ними слідом туди прибував польовий військкомат. Він проводив повну мобілізацію усіх чоловіків, які могли тримати зброю в руках.

Після цього їх майже відразу кидали в атаку на німецькі позиції, не встигаючи видати військового одягу, зброю теж не давали, адже військові мали здобути її в бою. У 1943 році найбільша кількість чорносвитників загинула при штурмі Києва.

Росія завжди свідомо плутала поняття та маніпулювала ними. Під час Другої світової війни радянська влада називала німецьких нацистів фашистами, адже намагалася запровадити національний соціалізм. Раніше ми розповідали у чому відмінність націоналізму на нацизму, і як Росія цим маніпулює.