Втома і напруження стали невіддільною частиною життя українців. Нещодавнє дослідження, результати якого опубліковано на сайті Міністерства охорони здоров’я, вказує, що соціальні мережі відіграють важливу роль у підтримці ментального здоров’я. Більшість опитаних в середньому проводять 1-2 години (27%) та 3-4 години (27%) на день у соціальних мережах чи месенджерах. При цьому 30% опитаних підозрюють, що це трохи забагато, але не називають це залежністю. Цікаво, що ставлення до соціальних мереж ділиться навпіл: 27% опитаних бачать у них позитивний вплив на своє ментальне здоров’я, головним чином через можливість підтримки зв’язку з близькими та друзями (50%) та доступ до новин, що знижує рівень тривоги (47%). Водночас 26% опитаних відчувають негативний вплив, пов’язуючи його з надлишком неперевіреної інформації (62%) та збільшенням рівня тривожності та переживань (52%). Українці також назвали такі дієві способи для зниження рівня стресу та нервозності: Сидіння в Інтернеті (39%) Перегляд телебачення, фільмів та серіалів (34%) Спілкування з друзями та сім’єю (32%) Читати на тему Коли насправді — не до жартів: чому ми сміємося під час стресу та чи погано це Реакція сміху під час стресу є нормальною, однак про що вона сигналізує: читай у матеріалі. Утома та невизначеність І рятуватися в інтернетах і серіалах є чому. Порівняно з минулим роком, показник невдоволеності своїм ментальним станом виріс для українців на 2 пункти. 13% опитаних визначають свій ментальний стан як незадовільний. При цьому 36% опитаних вважають стан задовільним, а 51% — на середньому рівні. Панівні відчуття серед українців — це втома (46%) та напруженість (44%), але разом із тим й надія (31%). Причини стресу багатогранні: від повномасштабної війни, яка турбує 72% опитаних, до фінансових проблем (41%) та соціально-політичної нестабільності (38%). Ці фактори створюють потужний коктейль стресу, який несе з собою великі виклики для ментального здоров’я. Pexels Попри очевидну потребу в психологічній підтримці, 78% українців ніколи не зверталися за професійною психологічною допомогою, однак 40% з них не виключають, що колись це зроблять. 40% відчували потребу в психологічній підтримці протягом останніх шести місяців, проте тільки 8% звернулись до фахівців. Основними бар’єрами на шляху до отримання допомоги стали переконання у можливості впоратися самостійно (25%) та висока вартість послуг (23%). Психіатриня та медична психологиня розповіла нам, що таке гостра реакція на стрес та що із цим робити — радимо почитати. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Соціологія, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Коли насправді — не до жартів: чому ми сміємося під час стресу та чи погано це Реакція сміху під час стресу є нормальною, однак про що вона сигналізує: читай у матеріалі.