В умовах гібридної війни в українців летять не лише ракети та шахеди, а й фейки та продукти ІПСО. Утім, розповсюджуємо нерідко ці вкиди ми самі, стаючи помічниками ворога. До того ж далеко не всі фейки створює ворог — частину генеруємо ми самі, піддаючися емоціям і не розуміючи наслідків. Як російська пропаганда використовує штучний інтелект проти українців Цей малюнок на своїй сторінці у фейсбук розмістив користувач Богдан Гарапа. За два дні малюнок набрав понад тисячу вподобайок і понад десять тисяч поширень. Малюнок, який, зважаючи на коментарі, користувачі сприйняли за реальне фото, підписаний: “Авдіївка просить молитви”. Що не так із цим зображенням? Якщо коротко, усе. Однострої військовослужбовців — не українські. Шеврон на плечі дівчини, якщо прогорнути стрічку швидко, не розглядаючи, скинеться на український стяг, насправді ж — дуже далекий від державного прапора. Зброя висить не так, як треба — придивіться. У дівчини немає однієї ноги. На хресті розіпʼято балерину. А також ознака, за якою найчастіше видно штучний інтелект — кількість пальців. Але найгірше у цьому малюнку — посил. Вояків поставили на коліна. Додає символізму підпис “Авдіївка просить молитви”. Фаталізм: “В Авдіївці все настільки погано, що від нас, армійців, вже нічого не залежить, сподіваємося лише на Бога, а не на себе”. Чому українці масово поширюють цей малюнок? Бо він добряче тисне на емоції. На емоціях ми відключаємо критичне мислення, хочемо якомога скоріше щось зробити, поділитися своїм болем, прокричати на увесь світ. Це оманливе відчуття, що, поширивши цей малюнок, ми чимось допомагаємо. Читати на тему Швидке споживання інформації шкодить? Що таке Deepfake та як відрізнити реальне відео від фейкового Засновниця ініціативи з інформаційної гігієни Як не стати овочем Оксана Мороз розповіла, як відрізнити реальне відео від фейкового. Кому насправді допомагає масове поширення подібних посилів та малюнків? Заспокоюємося, відключаємо емоції, вмикаємо критичне мислення й доходимо висновку: ворогові дуже вигідно, аби українці впадали у роль жертви. Аби сприймали власну армію жертвами. Жертви не борються. Таким чином, ми самі, масово поширюючи подібне російське ІПСО, граємо на руку ворогові. Ось ще приклади штучного інтелекту, на яких добре видно принцип дії таких малюнків. Знову: тиск на емоції. Те, що змушує людей поширювати нібито фото палестинської дитини. Придивіться. Скільки пальців на руці хлопчика? Малюнки штучного інтелекту, навіть якщо їх створюють не вороги, і публікують державні інституції, все одно лише шкодять. Цього хлопчика після влучання російської ракети у житловий будинок у Дніпрі опублікували SMM-ники Верховної Ради України. Щоправда, згодом видалили. Який посил у цього малюнка “дитини з Дніпра”? У хлопчика — нібито армійський шеврон, дитина уособлює жертву. Намальовані картинки війни виглядають щемливо, красиво — наче на майданчику працював цех гримерів та освітлювачів. Насправді ж війна — це не кіно, це брудно, це некрасиво. Реальні світлини жертв ракетних ударів страшні, справжні бійці без кінцівок на відео або фото жахають. Соцмережі замилюють та позначають такий контент як чутливий. Чому публікація та поширення таких штучних малюнків небезпечна? Вигадана, намальована дитина нівелює справжніх поранених дітей. Дає підстави звинувачувати у брехні: “Нє всьо так однозначно” і “Якщо вони вигадали цього хлопчика, то вигадали й решту жертв”. Однак пропаганда впливає не лише на дорослих, але й малечу, а Discord і Minecraft не такі безневинні. Читай, як РФ розставила сітки пропаганди на дітей та як вберегтися.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Швидке споживання інформації шкодить? Що таке Deepfake та як відрізнити реальне відео від фейкового Засновниця ініціативи з інформаційної гігієни Як не стати овочем Оксана Мороз розповіла, як відрізнити реальне відео від фейкового.