Стати острівцем стійкості у морі випробувань. Як зберігати силу духу під час війни — поради капелана

Кожен з нас має власну опору в складні часи й свої джерела стійкості. Універсальних варіантів не існує, бо скільки людей, стільки й способів відновлюватися після всіх жахіть, свідками яких ми стаємо. 

Але як навчитися шукати сили та розкривати свій потенціал, навіть коли навколо болісна реальність? Про це розповів письменник, викладач, політолог та військовий капелан Андрій Зелінський в подкасті Простими словами.

Як зберігати спокій та силу духу під час війни: поради від військового капелана 

Своїми джерелами стійкості Андрій Зелінський вважає п’ять речей. Перша — це духовні вправи: медитації, занурення, майндфулнес. Це допомагає відчути реальність тут і зараз, і, як результат, заспокоїтися. 

Друге — це фізичні вправи щодня. Але важливо зауважити, що в кожного свої можливості й спроможності, тому варто обрати власний рецепт і кількість фізичної активності.

Третє — це читання. Він намагається читати два формати літератури — художню й пізнавальну. Художня — гребінець для почуттів та емоцій, які впорядковані в певні логічні структури. А пізнавальна література відкриває нові горизонти, допомагає вибратися з плаского виміру буття.

Четверте — музика. Вона забезпечує баланс і захищає особисту цілісність:

— У кожного власні смаки, але попри всю можливу кількість звуків, яка проходить крізь наші вуха й наш мозок, необхідно озброїтися саме тими, які допомагають відчувати себе сильнішими, — впевнений капелан. 

П’яте — це спілкування, одне з найпотужніших джерел енергії. Спілкування з людьми допомагає не розсипатися.

Попри те, що суспільство прагне й вимагає універсальних рецептів, для кожного він свій. Інколи рецепти з особистісного рівня раптом перестрибують на рівень суспільний, інколи навіть політичний. 

Але це неможливо в суспільстві, у якому живе 30 мільйонів людей. Тому не існує єдиного рецепта стійкості, який може комусь допомогти на сто відсотків, — додає Андрій. 

Є два важливі механізми, які забезпечують нашу стійкість, — це регенерація, тобто відновлення, й адаптація до контексту, який змінюється щодня. Стійкість вимагає якісного контакту з реальністю, каже чоловік.  

Читати на тему

Упасти — не страшно. Гірше — не могти встати. Що таке емоційна стійкість та як її розвинути

Психотерапевт і дитячий психіатр Олег Романчук розповів, з чого складається емоційна стійкість та як її можна розвинути.

Бути собою — означає безперервно шукати себе 

Андрій певен: те, що ти сьогодні бачиш у дзеркалі, — це не вичерпний перелік твоїх можливостей:

— Людина народжується в мандрівці від себе вчорашнього до себе завтрашнього, і ставати собою — це відкривати нові можливості, вилазити з окопів. Це легше робити, коли віриш у горизонт, який попереду.

Далі людині залишиться лише плисти до берега та гребти руками. Дорогою відпадуть всі звички, уявлення, частини нашої особистості, які не є нашими. Те, що залишиться, — це і є наша самобутність.

Важливими є і наші цінності — критерії ухвалення особистих рішень. Це те, що ми вважаємо важливим. Ми можемо не усвідомлювати їх до кінця, але вони фільтром, крізь який реальність вривається в наш мозок і свідомість. 

Те, що відповідає цінностям, проникає всередину; те, що не відповідає, може бути відфільтрованим. Тому певний арсенал цінностей допомагає сформувати нашу особистість.

Ще одним способом, як зберігати спокій під час війни, є вибір свого ставлення до реальності. Ми можемо питати себе: навіщо я в цій халепі? Навіщо мені цей бій? Однак ми не можемо скасувати війну чи інші страждання. 

— Навіщо — це усвідомлена відповідальність за власну свободу. Це те, що можна окреслити терміном субʼєктність. Усвідомлена свобода виявляється в дії. Я є господарем мого життя. Навіть коли я не можу нічого змінити в обʼєктивній реальності, я обираю ставлення до того, що відбувається, — каже Андрій Зелінський. 

Ми маємо дружити з реальністю, якою б болісною вона не була. Багато українців вважають, що події, які трапилися з нашою країною, якимось чином закінчаться самотужки. Це наслідок того, що вони не можуть перебувати тут і зараз і приймати свою долю. Але це дуже важливо, щоб йти вперед.

Щойно людина починає вважати себе жертвою та відмовляється приймати складнощі, їй стає невимовно важко. Але треба стати сильнішими, щоб компенсувати всі втрати.

Важливо усвідомити, що це і є наш час, час нашого життя. Навіть у розбитій ракетами дійсності, з великим болем, але альтернативних реальностей для нас не існує. 

Unsplash

Шукати сенси та відчувати смак миті

Бачити сенс у тому, що відбувається, і відчувати смак миті — це ознаки якісного контакту реальності й ментального здоровʼя, пояснює капелан. 

Але якщо шукати сенс, не звертаючи увагу на смак, це виснажить нас. Важливо знайти в собі силу, яка допоможе запалити іскру в інших людях, щоб разом йти тернистим шляхом. 

— Отже, концентруватися не лише на горизонті, а й на собі. Завжди має бути оця двомірність: з одного боку, горизонт має бути привабливим і яскравим, а з іншого, кожен крок важливий, він тут і зараз.

У період випробувань незайвим буде відчувати співчуття до себе. Та що робити, якщо вважаєш такі прояви егоїзмом? Ми розповідали, коли співчуття до себе є цілком нормальним.   

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.