У свої 22 він пережив уже більше, ніж інші за все життя — окупація рідних, служба в ГУР, надскладні операції в морі й на землі, втрата побратимів і тяжке поранення. Ця історія про спецпризначенця підрозділу Стугна ГУР Дмитра Василенка. Нині він проходить реабілітацію та готується до протезування. Пройти цей нелегкий шлях йому допомагає кохана. Побратими думали, що він загинув: історія воїна ГУР Усміхнені, у схожих кофтах і такі закохані, гуляючи в Києві у парку біля води, вони мимоволі згадують рідні місця. Вони удвох з Херсонщини, нині окупованої її частини. Олі — 20, Дімі — 22. Їхня історія почалася чотири роки тому, коли вони познайомились у мережі. А я такий, а візьму і приїду. Так! Домовилися про зустріч, це тоді була наша перша зустріч, ще не бачилися. Перше, що я сказав, насправді було: “Я думав, ти трошки вища”, — розповідає Дмитро. Дмитро тоді вчився на агронома в рідній Каховці, Оля ж — вступила до Берислава на вчительку. Пара почала зустрічатися. Дмитро долав 24 км на велосипеді, аби побачитися, і згадує, як тоді боліли ноги! Та безтурботне життя перевернула повномасштабна війна. Її Дмитро застав у Києві, де вже вчився у ЗВО. Дмитро дізнався від батьків, що біля Каховки російські танки, на військовій кафедрі університету попросив амуніцію. Патрулювали місцевість, будували бліндажі з теробороною і готові були у разі чого обороняти Київ. Та Дмитро згадує, дуже переживав за кохану, її та свою родину, які опинилися в окупації. На щастя, згодом Олі вдалося звідти виїхати. Дмитро ж пішов до війська. Уже у 2023 році став до лав підрозділу Стугна Головного управління розвідки. Перший штурм, і першу втрату побратима Дмитро пам’ятає чудово. Хоч і стримано розповідає про операції ГУР, але пережив чимало. Розповідає про бої в Авдіївці — контакт із ворогом був 10-15 метрів! Читати на тему Гонка озброєнь: як підприємець Тимофій Соловйов очолив битву БПЛА Десятки тисяч БПЛА від українського підприємця отримали воїни ЗСУ. Одного дня ворожий дрон скинув на чоловіка міну — йому відірвало пальці та пошматувало руку. Побратими подумали, що він загинув. Хтось із побратимів крикнув: “Каховка 200”! Це для мене таким шоком стало! Я зі всіх сил, хоча і груди забив, з хрипом крикнув: “Каховка 300”! З останніх сил він доповз до медика, евакуація тривала вісім годин, тому руку довелося ампутувати. На руці у військового було татуювання, яке тепер він мріє відтворити вже на протезі. Нині ж Діма проходить реабілітацію та готується до встановлення сучасного розумного протезу. З цим йому допомагають у Центрі складного протезування спільно з Центром спасіння життя. Допомогти підрозділу, в якому служив Дмитро, зібрати на прилади нічного бачення можна за цим номером картки банки: 5375 4112 1054 1731 або за посиланням. Раніше ми розповідали історію порятунку продюсерки фільму 20 днів у Маріуполі.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Життєві історії, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Гонка озброєнь: як підприємець Тимофій Соловйов очолив битву БПЛА Десятки тисяч БПЛА від українського підприємця отримали воїни ЗСУ.