На його шиї татуювання латиницею, що перекладається як Без надії сподіваюсь. На воєнні будні 49-річний воїн 65-ї бригади на псевдо Аман змінив затишне життя в європейській столиці.
Останні 24 роки прожив у місті Лісабон. Приїхав в Україну на шостий день повномасштабної війни. Рідні підтримали рішення чоловіка, а друзі говорили інакше.
Родина схвалила. Це мій вибір. Друзі португальці казали, що придурок.
Тепер він із побратимами виносить з поля бою поранених. Одного разу під час евакуації вояка під ворожими обстрілами весь загін дістав поранень.
Побратим та земляк Амана 33-річний тернополянин на псевдо Шансон — доброволець. Певен, що їхня робота подекуди тяжча, ніж стояти на нулі. Мовляв, та й хлопці звідти те підтверджують.
Кажуть, що вони хоч в окопах, бліндажах. А ми йдемо відкритою місцевістю.
Аман, який чверть століття прожив у Португалії, твердить, аби після війни тут було, як там, треба насамперед взятися за викорінення корупції.
Тут теж багато роботи в голові після війни. Приділити увагу корупції, робити щось, якісь рухи після війни, інакше ми її ніколи звідси не виведемо з України.
Два роки повномасштабної війни неабияк змінили світогляд Шансона. Нині він серйозно розмірковує над військовою кар’єрою.
Скажу так, я вже думаю контракт підписувати. Серйозно. Строкову службу пройшов, додому хотілось, а тут ще навіть не тягне додому. Тут як вдома.
Аби вправніше бити ворога, вояки 65 бригади продовжують збір на ударні дрони, тож просять небайдужих долучатися. Номер картки: 5375 4112 0987 7260.
Та подекуди розповіді врятованих бійців просто вражають. Читай неймовірну історію порятунку військового, який пораненим подолав 700 м для евакуації.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!