Після початку повномасштабної війни Польща стала однією з головних країн, які надали українським біженцям підтримку та безпечний притулок.
У цьому контексті Варшавська Українська школа стала унікальним простором для освіти та реабілітації дітей, які постраждали від війни.
Школа надає їм можливість навчатися, зберігаючи зв’язок із рідною культурою, і водночас допомагає адаптуватися до нового середовища
Створення школи: як усе починалося
Весною 2022 року, коли до Польщі щодня прибували тисячі українських біженців, у Варшаві з’явилася ідея створити школу для дітей із України.
Ініціаторами створення школи виступили Клуб Католицької Інтелігенції та Український дім, як зазначає BBC. Хоча спочатку це задумувалося як тимчасовий проєкт, через три роки школа продовжує успішно працювати
Більшість цих дітей не знали польської мови, їм потрібна була школа, — розповідає директорка школи Оксана Колесник.
Фото:Facebook
На момент написання матеріалу у школі навчається близько трьохсот дітей з України, а викладають їм 27 учителів, які також є біженцями.
У нас немає стабільного учнівського контингенту. Він постійно рухається. Діти приїздять, потім переїжджають кудись далі, — пояснює пані Оксана.
Життя у школі: навчання та підтримка
Школа стала місцем, де діти можуть не лише продовжувати навчання, але й отримувати психологічну підтримку. Тут працюють вчителі з різних куточків України: з Харкова, Сум, Покровська.
Вони навчають дітей двома мовами — українською та польською, що полегшує адаптацію й водночас допомагає зберігати зв’язок із рідною культурою.
Фото:Facebook
Деякі уроки ведуть два педагоги, пояснюючи матеріал одразу обома мовами. Це допомагає учням краще засвоювати знання. Окрім цього, учні навчаються за двома освітніми програмами — українською та польською — і отримують два документи про освіту.
Водночас навчання у школі організовано так, щоб створити комфортну атмосферу для дітей.
Фото:Facebook
Наприклад, тут ніколи не лунає дзвінок, аби не травмувати учнів, які пережили жахи війни. Початок і завершення уроків оголошують учителі.
Ці діти пережили дуже багато, — говорить шкільний психолог Наталя Карапата. Вони бачили зґвалтування, бачили російські танки, які їздили по людях, бачили розстріли. Бачили, як люди обманюють заради того, щоб вижити.
Психологічна підтримка
Школа пропонує дітям психологічну допомогу. Проводяться як групові, так і індивідуальні заняття. За словами психолога, багато дітей підходять просто в коридорах, аби їх вислухали.
Дослідження міжнародної організації Save the Children підтверджують масштаб проблем: дев’ять із десяти українських дітей страждають від психологічного та емоційного стресу внаслідок війни.
Фото:Facebook
Найпоширеніші проблеми — почуття небезпеки, відсутність інтересу до навчання та низька самооцінка.
Ці діти сумують. За рідними, які залишились в Україні, за своїм домом, за котиком, якого вони не змогли забрати, і навіть за рідними запахами. Одна дитина прийшла до мене і каже: “Це місто пахне не так, як моя Україна. Я сумую за запахом дому”, — розповідає Наталя Карапата.
Історії дітей та вчителів
Кожна родина, яка потрапила до школи, має свою історію втрат і страждань. Наприклад, 14-річна Ульяна, яка разом із родиною тікала з окупованої території, згадує, як декілька тижнів ховалася в підвалі, боячись вийти назовні.
Мені тут дуже подобається, — каже вона. — Багато вчителів справді вкладаються в працю, допомагають, якщо ти щось не зрозумів. Просто класно ведуть уроки.
Фото:Facebook
Водночас вчителі також відчувають тягар війни.
Якщо раніше ми мріяли повернутися назад, що ми тут лише на місяць, то зараз ми думаємо, що робити, якщо війна продовжиться, — розповідає Аліна Удовик, учителька англійської мови з Харкова.
Виклики існування
Школа існує завдяки донорській підтримці, але ці ресурси зменшуються. Річний бюджет школи становить 8 мільйонів злотих, що покриває оренду, зарплати та адміністративні витрати. Проте нестача коштів ставить майбутнє школи під загрозу.
Фото:Facebook
Зацікавленість світової громадськості падає і зменшується фінансова підтримка. Кожен навчальний рік наші вчителі, батьки, діти закінчують в стресі з побоюванням, а що далі? Якщо не буде грошей, існувати школа не може, — каже Оксана Колесник.
Варшавська Українська школа — це не лише освітній проєкт, а й місце надії для багатьох дітей і дорослих, які втратили свій дім. Проте її майбутнє залежить від підтримки міжнародної спільноти, яка не повинна забувати про долю тих, хто залишив усе через війну.
Разом із навчанням українці також активно інтегруються в економіку Польщі. З 2022 року вони відкрили майже 60 тисяч компаній у цій країні, демонструючи здатність не лише адаптуватися, але й робити свій внесок у розвиток місцевого бізнесу.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!