Мамо, я маю таємницю: як зрозуміти, що дитина вступила до “групи смерті” та що робити

Діти сильно піддаються впливу оточення та різним маніпуляціям. Їхня цікавість стає початком різних пригод або халеп. Під час війни вони можуть стресувати й шукати розради в інтернеті. Нещодавно стало відомо, що “групи смерті” в Україні знову активізувалися. Це смертельна гра, відома під назвою Синій кит.

Син Ольги Ткаченко в серпні розповів мамі про повернення цієї гри. Вона попросила його не долучатися до групи, але дитяча цікавість перемогла. Вже у вересні хлопчик мало не загинув, вистрибнувши з вікна квартири на шостому поверсі.

Свою історію Ольга Ткаченко розповіла Діані Кречетовій для УП.Життя. А дитяча психологиня Анна Покровська пояснила, як “адміністратори” “груп смерті” впливають на дитячу психіку.

Десятирічний Микита перебував з бабусею та дідусем на Харківщині. Мати з вітчимом переїхали до Києва на п’ятий місяць війни та облаштовували кімнату для хлопчика. Перед тим як забрати сина до столиці, жінка отримала тривожне повідомлення від нього, в якому хлопчик розпитував про цю групу.

Коли Ольга все ж приїхала забирати сина, то відразу перевірила всі гаджети, але той створив другий акаунт, який вона не змогла виявити. Жінка каже, що її син розумний та має схильність до IT й програмування, тож вдалося ввести в оману.

— Він дуже допитливий, любить TikTok та месенджери, як і вся молодь, — наголошує жінка. Додає: про прихований акаунт вдалося дізнатися, коли відремонтували старий зламаний телефон. У ньому знайшли фото, де побачили намальованого кита на руці дитини.

Микита розповів, що, побачивши рекламу групи в TikTok, спочатку не повірив. Його це зацікавило і він “почав грати”.

“Адміністратори” цих груп мають індивідуальний підхід до кожної дитини. Вони можуть не робити жодних порізів чи не травмуватимуть себе. За словами Ольги, Микита сильно схуд на дачі на Харківщині, але жінка думала, що це через гормони. Також хлопчик дуже хотів додому.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Дерматолог/Косметолог Ткаченко Ольга ???????? (@dr_krasotka)

Як змінилася поведінка дитини

Протягом двох тижнів після того, як батьки забрали хлопчика, все було добре. Мати не мала жодних підозр. Вона віддала сина до приватної школи з ухилом на англійську та ІТ, адже не хотіла, щоб він навчався онлайн. А також її робота передбачає відрядження.

За словами жінки, Микита швидко знайшов друзів, ніщо не віщувало біди. Проте хлопчик встановив пароль на телефон та постійно хвилювався, що мати його забере. Весь час із кимось розмовляв і запевняв, що з товаришами.

Він попросив купити м’яку подушку у вигляді акули або синього кита. Я навіть не могла тоді подумати про цю гру, — зізнається жінка.

Вона згадує, що у хлопчика приблизно рік тому була схожа поведінка. Тоді ж вона вчасно забрала гаджети на певний період та водила на зустрічі до психолога. Спеціаліст сказав, що у хлопчика комплекси, й це лікується. Тоді ж стан дитини нормалізувався. Ольга не знає, чи долучався він у той період до подібних груп.

— Коли почалася війна, мій тато дуже хворів, і я більше йому приділяла уваги. А дитина відволікалася від воєнних дій за допомогою гаджетів, — розповіла Ольга.

Про завдання з “групи смерті”

За словами хлопчика, завдання спочатку були нешкідливими: намалювати кита на руці або папері, потім — два, три кити. Далі треба було посваритися з мамою, щось зламати, подивитися фільм жахів. Згодом “адміністратори” наказали видряпати щось на тілі, але Микита цього не зробив.

Ольга додає, що хлопчик мав слухати зазначену музику та пофарбувати волосся, нічого не їсти. Згодом він отримав завдання, яке могло вартувати життя — вистрибнути з вікна.

— Це аргументувалося тим, що якщо він цього не зробить, то йому явиться якийсь демон або щось трапиться зі мною.

Казали: “Якщо ти стрибнеш, то потрапиш у вічне життя, там усе буде чудово”, — ділиться жінка.

Вона також розповіла, що гра має 50 завдань. На виконання одного дають день. Микита виконував не всі, а лише чотири, хлопчик не все пам’ятає.

“Групи смерті” мають різні назви, Синій кит — найпопулярніша. Є також Червона мавпа або Тихий дім.

— Коли я посприяла розголосу цієї ситуації, кілька подруг мені написали, що знайшли цю “гру” у своїх дітей. Дякують, тому що ті уже починали грати, — зізнається Ольга.

Читати на тему

Підтримка, яка доводить до самогубства: чому діти вступають до груп смерті

Гра-квест із летальним кінцем. Чому групи смерті такі популярні серед підлітків — розповідаємо у матеріалі.

Микита не пам’ятає стрибка

У той трагічний день Микита сказав Ользі, що погано почувається. У хлопчика була висока температура, тож жінка пішла до аптеки. Вона розташована лише через дорогу від будинку. Проте коли жінка вийшла з аптеки, то побачила, як дитину забирає швидка. У лікарні Микита сказав, що не пам’ятає, як робив це. Перед стрибком він розбив свій телефон та намалював на вікні серце.

Ольга пригадує, що син казав про таємницю, якою не може поділитися. Вона намагалася вийти з ним на контакт та дізнатися, що це, але він не розповідав. Жінка впевнена, що дитину залякували.

Зараз Микита у стабільному стані. Через падіння з шостого поверху в нього струс внутрішніх органів, головного мозку, компресійний перелом поперекового та грудного відділів і грудини. Але обійшлося без операції. Йому потрібна тривала терапія і правильна реабілітація, а також робота з психотерапевтом. Хлопчику стає краще, тому він уже вдома.

Зараз правоохоронні органи розслідують справу, але Ольга не володіє інформацією щодо неї.

Читати на тему

Користування інтернетом має бути безпечним — як зберегти приватність дитини в мережі

Розповідаємо, що треба робити, щоб захистити дитину в інтернеті.

Психологиня про роботу “груп смерті”

Дитяча психологиня Анна Покровська розповіла, на чому ґрунтуються злочинні інтернет-угруповання, подібні до Синього кита. “Адміністраторами” таких груп є люди, які знають, як працює дитяча психіка. Вони намагаються: 

• залякати дитину;
• емоційно привернути її до себе;
• показати викривлену реальність;
• втертися у довіру та створити дуже близькі стосунки;
• почати маніпулювати.

За її словами, такі “ігри” діють за механізмом секти. “Куратори” кажуть, що знають істину, наголошують, що дитина “обрана”. Не всі мають змогу вступити у цю “спільноту”.

“Керівники” цих груп спираються на те, чого зазвичай не вистачає дітям та підліткам. Використовують їхні проблеми та непорозуміння з дорослими. Потім дітям погрожують виключенням з групи за невиконання завдань.

— У дитини змішані відчуття: їй цікаво і трохи страшно, а ще вона боїться бути виключеною з групи.

Вони роблять так, що дитина починає втрачати критичне мислення. Вона думає “нічого страшного”, “нічого небезпечного в тому нема”, — підкреслює психологиня.

“Адміністратори” намагаються сформувати у дитини новий світогляд, який базується на позитивному ставленні до смерті, особливо до власної. Вони вибудовують довірливі стосунки, щоб дізнаватися те, що дитина не скаже батькам, а потім використовують це для погроз.

Як зрозуміти, що дитина в “групі смерті”

Зараз діти багато часу проводять в інтернеті, ними керує цікавість. Покровська наголошує, що не всі діти, які вступають у подібні групи, хочуть померти.

Коли ж дитина долучається до такої “гри”, у неї різко змінюється поведінка, тому це може бути сигналом тривоги.

— Зміна поведінки та емоційного стану — це реакція на щось. Тут треба обережно дізнаватися, на що саме, бо діти майже підліткового періоду вже знають, як приховати свої секрети та уникнути відвертої відповіді, — розповідає експертка.

Чи треба говорити з дітьми про “групи смерті”

З дітьми завжди треба говорити про правила безпеки в інтернеті, розповідати про злочинців та шахраїв. Проте не варто залякувати, адже дитина може замкнутися в собі.

Психологиня радить батькам розкривати дітям злочинні мотиви людей, які можуть їм нашкодити. Пояснювати, що такі користувачі створюють начебто ігрові чати, щоб дізнаватися особисту інформацію про дітей, а потім почати залякувати їх і маніпулювати свідомістю.

Також треба розвивати критичне мислення у дітей та обговорювати, чому злочинці можуть так вчиняти, що ними керує. Про зміну поведінки треба говорити з дитиною обережно, починати розмову здалеку, щоб дізнатися причину. Наприклад: “Я помічаю, що останні тижні ти засмучений(-а), роздратований(-а). Це так? Щось сталося?”

Психологиня також радить звертатися по допомогу до спеціалістів. Вони можуть пояснити, що є не тільки дорослі, які хочуть нашкодити, а ті, хто зможуть захистити. Можна спробувати говорити про дитину нібито у третій особі. Тоді вона не відчуватиме сильного тиску. Наприклад: “Знаєш, у моєї знайомої був випадок, коли в одній групі залякували дітей. Уявляєш?” тощо. 

У розмові робити паузи, дати зрозуміти, що ти орієнтуєшся у цій темі. Якщо між тобою і дитиною є довіра, вона може почати говорити.

Експертка радить не забороняти гаджети, це може тільки погіршити ситуацію. Натомість добре їх вивчити, перевірити, чи налаштована функція батьківського контролю, чи є обмеження на певні запити в інтернеті тощо.

Діти часто можуть страждати від булінгу, це може призвести до того, що вони почнуть шукати “друзів” в інтернеті. Раніше ми розповідали, що таке булінг та чому він виникає.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!