Підтримка, яка доводить до самогубства: чому діти вступають до груп смерті

Близько шести років тому пострадянські країни сколихнула новина про групи смерті в соціальних мережах. Це ніби така квест-гра з летальним кінцем.

Учасники мають певну кількість завдань, які виконують щодня, а останнє — вчинити самогубство.

Ці ігри мали різні назви, найпопулярніша — Синій кит. Про це говорили в усіх новинах, і кожен підліток знав про цю гру. 

Я пам’ятаю момент, коли це почалося. Тоді саме навчалася в старших класах. 

Вчителі буле дуже схвильовані цим явищем, адже кілька школярів ходили з сильними порізами, на партах були вирізані назви гри, а де-не-де по Україні траплялися випадки дитячих самогубств.

Але що підштовхує дітей до таких вчинків?

Чому діти стають учасниками груп смерті

Суїцид — це та проблема, яка завжди була і буде, незалежно від соцмереж і груп смерті.

Діти страждають від булінгу, браку уваги від батьків. Дехто з них росте у не дуже привітному середовищі. 

З появою інтернету знущання набули більших масштабів.

Те саме, що колись робили офлайн, тільки з більшою жорстокістю, тепер можуть робити в онлайні. І якщо свідками булінгу в класі могли ставати 20-30 осіб, то уявіть, що таке кіберпростір. 

— Це можуть бути мільйони переглядів, — каже директор з питань захисту прав людини громадської організації iDemocracy Микола Кулеба.

Підліток Олександр (ім’я було змінено задля безпеки) у своєму коментарі для BBC Україна розповів, що був учасником групи смерті, адже саме там міг знайти підтримку.

Був такий момент у житті, коли у мене були дуже погані стосунки з батьками та булінг у школі. У групі я шукав підтримку, шукав людей, які мене зрозуміють, — розповідає юнак.

За його словами, він постійно був на зв’язку зі своєю “кураторкою”. Вона його жаліла, заспокоювала і давала поради.

Вона була хорошим другом через інтернет.

Так звані куратори — це люди, що створюють групи або є їхніми адміністраторами. Тож вони мають давати учасникам завдання.

Куратори контролюють, просять звітність про виконану роботу.

Раніше покинути ці групи смерті було неможливо, принаймні так говорили самі куратори та погрожували підліткам і їхнім родинам. Загалом діти не дуже обізнані щодо медіабезпеки, тож велися на ці погрози й закінчували життя через безвихідь.

Читати на тему

Токсичність родом із дитинства: чому деякі батьки завдають нам болю і як цьому зарадити

Діти, які виросли у токсичних сім’ях, вчасно не сепарувалися від батьків. Це означає, що вони психологічно залишаються маленькими й емоційно залежними від батька й матері.

Карантин і групи смерті

За кілька років карантину ситуація з дитячими суїцидами в країні погіршилася. 

— Моменти, які пов’язані з депресивними станами, з ізоляцією, із відчуттям самотності, нестачею спілкування, дуже сильно вплинули, особливо на дітей підліткового віку, — розповідає психологиня Альона Кривуляк.

Адже ізольованість, нестача живого спілкування та постійна замкнутість в одному просторі з батьками не дуже добре впливають на психіку.

Постійні непорозуміння, сварки, відсутність звичного режиму життя та зустрічей з друзями пригнічують стан підлітка.

Тож вони вирішують шукати підтримки в інтернеті, де й знаходять такі групи смерті.

Працівники Національної гарячої лінії для дітей та підлітків розповідають, що під час звернень абоненти розповідають про ці групи, свій досвід та можуть надсилати скріншоти переписок.

Як запобігти дитячому суїциду

Психологиня каже, що думка про суїцид з’являється через безвихідь.

Коли я намагаюся розрулити свої проблеми, але в мене не виходить. Мені треба зробити хоча б щось, щоби стало легше. 

— І, на жаль, оце “хоча б щось” — це і є думка про те, що, якщо не буде мене, не буде і проблеми, — пояснює спеціалістка.

Перш за все, ви маєте приділяти достатньо уваги своїй дитині. Бути їй другом, а не диктатором. Спробувати пояснити свої переживання та налагодити діалог.

Також ви можете налаштувати на своїх домашніх гаджетах батьківський контроль, щоб дитина не натикалася на небезпечний контент.

В школах мають проводитися уроки, на яких пояснюватимуть елементарні правила кібербезпеки, адже будь-хто може скористатися нашими даними в інтернеті, якщо вони незахищені.

Спеціальний підрозділ поліції — кіберполіція проводить розслідування та намагається знайти та заблокувати групи смерті.

У цьому їм можна допомогти.

Якщо ти маєш інформацію про небезпечний контент у мережі, її можна анонімно надіслати на спеціальну поштову скриньку департаменту кіберполіції — savechild@cyberpolice.gov.uа.

Також варто пам’ятати, що ти завжди можеш знайти допомогу. Якщо боїшся розповісти про свої проблеми рідним чи друзям, ти завжди можеш звернутися до гарячих ліній підтримки.

Нагадаємо, що раніше ми розповідали про те, як працюють Національні гарячі лінії в Україні.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.