Не кажи цього, коли дитина вередує! Топ 10 шкідливих фраз, які травмують малюка

Майже кожен прагне стати справжнім другом для своєї дитини, навчитися знаходити правильні слова та заспокоювати, коли це необхідно. 

Та в житті не буває все ідеально. Кожен дорослий зустрічається з маленьким непослухом своєї дитини, який може розгнівати або засоромити його перед іншими людьми. 

Цей гнів може з’явитися через власну невпевненість та думки, що вони не здатні впоратися з дитиною. Саме через це доводиться червоніти перед знайомими чи у громадських місцях. 

У спробах негайно заспокоїти малечу, дорослі можуть перегнути палицю з батьківським авторитетом. Тож замість того, щоб заспокоїти, на емоціях — травмувати дитину образливими виразами. 

Лікарка педіатриня Юлія Себран та автори видавництва психологія для батьків 4mamas розповіли про десять найпоширеніших шкідливих виразів, які не заспокоюють малечу, а роблять гірше. Також ти дізнаєшся, чим замінити ці вирази. 

Чи справді дитячий непослух — це погано? 

Проявляти свій характер та темперамент — це абсолютно нормально, адже навіть маленька дитина — вже особистість. 

Непослухом вважають поведінку, коли діти голосно розмовляють, бігають, стрибають, перекочуються по підлозі тощо. Однак чи справді це так погано? 

Ми теж заручники власного минулого і живемо по шаблонному сценарію у суспільстві. Простіше кажучи, нас із дитинства вчать бути зручними, після чого ми вчимо цьому своїх дітей, а вони своїх.

Хоч ідеальними батьками бути неможливо, можна виховувати свою дитину незалежною та самостійною, а не зручною.

Фрази, про які краще забути: 

Фразами не плач, не кричи, не злися, старших треба слухати тощо, ми вчимо дітей приховувати свої емоції, замість того, щоб вчити екологічно випускати їх. 

• Я ж тобі казав(-ла), будь обережнішим(-ою)! Якщо вже сталася якась пригода, то не варто за це сварити. Дитина теж має отримувати свої уроки й вчитися на помилках. 

Натомість можна допомогти малечі сформулювати ці висновки й запитати, який урок дитина винесла із ситуації. 

• Припини кричати! Якщо просто наказати дитині припинити щось робити, то це навряд чи спрацює. Однак можна спробувати її ввічливо та спокійно попросити, нумо говорити тихіше. 

Читати на тему

У малюка вирує буревій емоцій? Читай про причини дитячої істерики та що робити батькам

Нейропсихологи Дмитро Вакуленко та Ірина Захожа розповіли, як реагувати на дитячу істерику.

• Я тебе вже тричі просив(-ла), зроби негайно! Таке формулювання тисне на дитину, замість нього можна використати лагідну форму й запитати, чи може дитина сама це зробити, чи їй потрібна допомога?
• Як тобі не соромно? Звісно, всі ми іноді робимо погані вчинки, однак часто тільки через те, що не могли придумати інший вихід. Почуття провини ніяк не допоможе його знайти й зробити висновки. 

Просте запитання, нумо подумаємо, як слід було вчинити — розвиває у дитини мислення. Тут дорослий може допомогти малюку й разом з ним придумати, як можна було вийти з ситуації іншим способом. 

• Припини! Я сказав(-ла), що не можна! Надто різке формулювання рідко дає результати. Дитина не твоя власність, тож краще її просто попросити, будь ласка, не роби цього.
• Негайно йди додому! Діти рідко роблять те, що їм наказують, тому треба створити ілюзію вибору. Запитавши, піде дитина додому зараз, чи через 10 хвилин, ти майже напевно досягнеш результату.
• Нумо хутчіше рухайся! Інколи, щоб дитина робила щось, треба її зацікавити. Наприклад, презентувати ідею у формі гри.

Якщо ти скажеш, а уявімо, що ми на перегонах, то твоя дитина без зайвих прохань почне йти швидше. 

• У мене немає на це грошей. Такий вираз забирає надію на те, що дитина отримає бажану іграшку, що може спровокувати шквал емоцій.

Щоб не засмучувати малюка й менше мізкувати над подарунком, можна запропонувати їй, попросити це у Святого Миколая.

• Поводься чемно! Після такого виразу у дитини виникає питання чому саме тут треба поводитися чемно? Щоб дитина і справді перестала вередувати, поясни їй, чому тут це робити не доречно. 

Наприклад, скажи, що ви у громадському місці, тож тут треба дотримуватися правил.

• Не треба! Я зроблю все сам(-а). На те, щоб зав’язати шнурівки у дорослих піде кілька секунд, у дітей, які от-от навчилися робити це самостійно, піде значно більше часу і так з усім. 

Виразом, що ти зробиш все за малечу, можна відбити бажання робити цю справу взагалі. Краще підбадьорити дитину й сказати, що ти зачекаєш, коли він(-вона) закінчить і що у дитини все вийде.

Сьогодні через війну важке випробування проходять не лише дорослі, а й діти. Тож навіть у них може виникнути депресія. У важкий час для дитини як ніколи важливо, щоб поруч був люблячий дорослий.

Ми розповіли, як побудувати сприятливу атмосферу у родині та допомогти дитині впоратися з переживаннями 

Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.