Цьогорічна вступна кампанія відображає глибокі зміни, які переживає українське суспільство. Війна вплинула на вибір абітурієнтів, змінила рейтинг вишів та загострила проблему відтоку молоді за кордон.
Попри це, багато хто, як і раніше, обирає українську освіту, керуючись патріотичними міркуваннями та мрією.
Про це йдеться у сюжеті Факти ICTV.
Історія, що не змінюється: вибір патріота
Для одного з цьогорічних першокурсників вступ до Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка став здійсненням мрії.
Хлопець, родом зі Львівщини, вирішив здобувати освіту в столиці, де зараз живе його родина. Він навіть не розглядав можливість виїзду за кордон.
Мати студента, Галина Бабич, розповідає, що для них це було принциповим рішенням:
— Ще в одинадцятому класі він більшу частину часу навчався в Києві, а потім ми почали виїжджати перед вступом на НМТ. Але вся наша родина залишилася в Україні. І ми не шкодуємо!
Тенденції вступної кампанії: безпека та рейтинги
Рейтинги університетів, які раніше будувалися на престижі, тепер змінилися. Одним із ключових критеріїв для абітурієнтів стала безпека.
У 2021 році за кількістю поданих заяв лідером був Київський національний університет імені Тараса Шевченка. А в 2025 році перше місце посів Львівський національний університет імені Івана Франка.
За словами ректора КНУ Володимира Бугрова, вступники шукають насамперед ті заклади, де найменша загроза обстрілів.
— Тому кількість вступників у першій десятці, якщо брати київські заклади, менша. Це обставина воєнного часу, — пояснює він.
Попри це, КНУ тримає позиції та залишається серед лідерів за кількістю заяв.
Відтік молоді: цифри, що говорять самі за себе
Інша тенденція — масовий виїзд абітурієнтів за кордон. Якщо з 2018 до 2022 року кількість випускників, які обирали іноземні університети, трималася в межах 70–75 тисяч щороку, то вже з 2023-го цей показник зріс до 115 тисяч.
Генеральний директор директорату фахової передвищої освіти МОН Олег Шаров визнає:
Ми маємо більші втрати молоді зараз, ніж до війни.
Станом на 1 серпня цього року до українських вишів на перший курс зараховано 180 тисяч студентів. Ця цифра не враховує військові та інші спеціалізовані заклади. Додатковий набір триватиме до 20 жовтня, тож дані ще уточнюватимуться.
Боротьба за фахівців: як держава намагається вплинути на вибір
Ринок праці гостро потребує інженерів, будівельників, фахівців оборонної промисловості, медиків та вчителів.
Та, згідно з рейтингом популярних спеціальностей, серед лідерів лише кілька з цих напрямів.
МОН намагається змінити ситуацію: на спеціальностях із традиційним недобором (середня освіта, фізика, хімія) вступ на бюджет доступний усім, хто набрав мінімальні 130 балів. Крім того, для цих студентів підвищено розмір стипендії.
Частково це працює, підтверджують у Львівській політехніці. Відповідальний секретар приймальної комісії Роман Шуляр пояснює, що зміни в політиці МОН змусили частину випускників переглянути свої вподобання на користь технічних спеціальностей.
Проте, на думку ректора Бугрова, цього недостатньо: щоб діти обирали математику чи фізику, профорієнтація має починатися ще зі школи.
Попри труднощі, окремі університети демонструють стійкість. Наприклад, у КНУ цього року побільшало вступників на фізико-математичні напрями, зокрема ядерну фізику.
Ректорка Харківського університету імені Каразіна Тетяна Кагановська наголошує:
— Стійкість не відбувається сама собою. Це результат роботи всього колективу. Студенти фізичних, хімічних і біологічних факультетів — це ті, з ким ми працюємо ще зі шкільної лави.
Отже, цьогорічна вступна кампанія показала: українські абітурієнти орієнтуються не лише на престиж, а й на безпеку та нові можливості.
Популярними стали спеціальності від економіки й менеджменту до журналістики, права та прикладної лінгвістики, а найбільше вступників традиційно обрали київські та львівські виші.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!