Російська не потребує захисту: мовна омбудсменка про необхідні зміни в законах

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила про необхідність оновити перелік мов, які справді потребують підтримки та особливого захисту, відповідно до Закону України Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

В ефірі Українського радіо вона зазначила, що закон треба увідповіднювати до оновленого офіційного перекладу, затвердженого МЗС у січні 2024 року. Зокрема йдеться про вилучення з переліку російської мови.

Відповідний лист Івановська вже направила прем’єр-міністру ще в перші дні свого перебування на посаді.

Вилучити російську з мов, які потребують захисту: ініціатива мовної омбудсменки

У листі посадовиця наголосила, що некоректний офіційний переклад хартії призвів до підміни об’єкта і цілі хартії як міжнародного договору.

Це стало причиною безпідставного звинувачення України у неналежному виконанні міжнародних зобов’язань, створило умови для політичного маніпулювання, спрямованого на підрив статусу української мови як державної.

— Москва роками використовувала цей документ як інструмент маніпуляцій. Нам потрібен адекватний переклад, щоб вилучити мову окупанта з переліку.

Російська не потребує нашого захисту. Коли кримськотатарська і караїмська стоять поруч із російською, це парадоксально.

Ольга Івановська також нагадала, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 року зобов’язав органи влади усунути невизначеність у питанні перекладу. Проте досі не було ухвалено необхідних змін.

— Задля справедливості, заради того, щоб тримати обличчя перед тими національними меншинами, корінними народами, мова яких дійсно потребує підтримки, нам треба зробити цю роботу.

Читати на тему

Мова протесту чи…ні? Чому підлітки слухають російське і що робити батькам

Чому діти знову говорять російською? Як пояснити, що це не ОК? Чи можливо зберегти близькі стосунки, якщо розмови переходять у конфлікти? Відповіді на запитання шукай у матеріалі.

Європейська хартія регіональних мов або мов меншин: що не так із перекладом

Насправді в оригіналі документа йдеться не про мови менших, а про міноритарні мови — це мови, які зникають або перебувають під загрозою зникнення через те, що ними говорить невелика кількість людей.

Україна стала єдиною державою у Раді Європі, що ратифікувала Хартію, використавши в її назві термін мови національних меншин. Ця помилка у перекладі стала передумовою протягнення російської мови в український простір на законодавчому рівні.

Держави, що доєднувалися до Хартії, мали самостійно визначити перелік мов, які зникають. В законі про ратифікацію від 2003 було подано такий перелік мов:  білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.

Втім, лише дві мови відповідають меті документа — гагаузька та кримськотатарська.

Наші діти досі зростають в російськомовному оточенні та спілкуються мовою окупанта. Ми розповідали, які дії можуть допомогти їм полюбити українське.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!