Ти знаєш ти, що є найгіршою формою катувань для лабораторних щурів? Це не удари струмом самі по собі, а їхня непередбачуваність. Коли потрясіння стаються хаотично і переривчасто, тварина впадає у стан постійного жаху.
А тепер подивися на свій телефон. З ним у кишені ти добровільно піддаєшся точно такій самій формі катувань щохвилини. Терапевтка та авторка Іра Ізраїль, яку цитує Psychology Today зазначає, що наше сприйняття зв’язку зазнало катастрофічних змін.
Чому ми почали боятися телефонних дзвінків
За іронією долі, лише пів століття тому все було інакше. Згадай (або уяви), як п’ятдесят років тому в будинку дзвонив стаціонарний телефон у важкому пластиковому корпусі.
Всі мешканці радісно бігли до нього, ніби це був Санта-Клаус, який спускається димоходом із величезним мішком подарунків.
До того як винайшли ідентифікатор абонента, ти ніколи не знав, хто на іншому кінці дроту. Тобі доводилося підняти слухавку, щоб дізнатися. Це було дивовижне відчуття випадковості, наповнене людським зв’язком.
Дзвінок міг принести гарні новини здалеку, спонтанну пропозицію пригоди від друга або обіцянку таємного побачення від коханої людини. Сам цей звук — дзинь-а-лінь — мав такий заряд, що ти мало не пускав слину від передчуття, що твоя душа зараз отримає ковток свіжого повітря.
Від можливості до попиту на увагу
Але останнім часом щось глибоко зламалося. Той самий звук, який колись піднімав настрій, тепер змушує твоє тіло напружуватися. Сучасні сповіщення разом із цією вічною вібрацією викликають не здивування, а паніку.
Там, де колись була можливість, тепер лише попит на увагу. В сучасній економіці уваги кожне дзинь — це відволікання від будь-якого вогню, який ти вже намагаєшся загасити у своєму житті. Семіотика звуку повністю змінилася: замість зв’язку ми отримуємо звуження та стрес.
Поглянь у свій журнал дзвінків. Хто тобі дзвонить найчастіше? Швидше за все, Містер Шахрай або Пані Невідома, яка наполегливо хоче впарити тобі послуги з прибирання чи безкоштовний круїз. Те, що колись було порталом до стосунків, стало зіпсованим інструментом для спаму.
Ти гортаєш стрічку, сидячи в туалеті? Перевіряєш пошту на світлофорі?
Ніцше колись насолоджувався безвітряним спокоєм нудьги — він вважав її критично важливою для творчості. Ми ж із тобою нормалізували муки безперервної стимуляції.
Саме тому зараз з’являється крутий тренд: люди почали масово замовчувати сповіщення. І це не просто мода, це терапія. Коли ти приглушуєш телефон, ти підтверджуєш свою владу над власною свідомістю.
Це спосіб повернути контроль над своєю нервовою системою. Підтримка психологічної гігієни сьогодні — це акт екзистенційного повстання проти тих, хто хоче перетворити твою увагу на товар.
Стати пастухом власної свідомості
Твоя усвідомленість сьогодні має полягати у встановленні фільтрів. Тобі потрібно покращити співвідношення сигнал/шум у всьому, що потрапляє у твій мозок. Щоб залишатися притомним у цьому бурхливому світі, ти маєш стати пастухом власної свідомості.
Ось чому тиша, якої ми зараз так жадаємо — благословенна тиша режиму Не турбувати, — здається майже священною. Це та сама тиша, яку наші предки шукали в монастирях і залах для медитації.
Сьогодні вона доступна за цифровим перемикачем у меню налаштувань. Технологічний мінімалізм — це нове священство. Тобі не треба йти в гори; тобі просто треба вимкнути сповіщення.
Перехід від захоплення до страху перед дзвінком — це колективна психічна адаптація. Кожна нова технологія обіцяє звільнення, а натомість приносить витончене поневолення.
Те, що ти здригаєшся, коли кишеня гуде, не віщує добра для майбутнього людства. Але приглушений телефон — це не ознака твоєї відстороненості від світу. Це твоя еволюційна реакція на світ, який ніколи не припиняє нахабно дзвонити у твої двері.
Також радимо тобі почитати, як безпечно спілкуватися в чатах будинків під час війни.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!