Існують рішення, які набувають історичного значення. Таким стало й досягнення угоди ООН про захист Світового океану (High Seas Treaty) після десяти років перемовин. Про це повідомляє BBC.
Передбачається, що 30% морів до 2030 року будуть переведені у зону захисту, щоб відновити морську природу.
Перемовини тривали десяток років, оскільки існувало чимало розбіжностей у питаннях фінансування та прав на риболовлю. Та в суботу, 4 березня, після 38 годин обговорень вдалось досягнути визначного рішення у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.
Звісно, країнам доведеться знову зустрітися, щоб ратифікувати угоду й вона набула чинності. Директорка групи з управління океаном Pews Trust Ліз Каран пояснює, що після цього має бути створений науково-технічний комітет. А потім почнеться тривалий процес з розробки принципів її реалізації.
Та у будь-якому разі, коли це станеться, будуть введені обмеження щодо обсягу риболовлі, маршрутів судноплавства та розвідувальної діяльності, як, наприклад, глибоководний видобуток.
Важливо зазначити, що останній раз міжнародну угоду про захист океану Конвенцію ОО з морського права підписували у 1982 році. Тоді передбачалось введення поняття міжнародні води, у яких країни мають право ловити рибу, проводити дослідження та здійснювати судноплавство.
Вони становлять дві третини від Світового океану. Однак тоді лише 1,2% міжнародних вод були під охороною. Через це морське життя поза їх межами опинилось під загрозою.
Згідно з даними Міжнародного союзу охорони природи, майже 10% морських видів виявилися під загрозою зникнення.
Головний науковий співробітник Нігерійського інституту океанографії та морських досліджень Доктор Нгозі Огугуа пояснює BBC, що існує дві найбільші причини вимирання — надмірний вилов риби та забруднення.
Якщо у нас будуть морські заповідники, які охороняються, у більшості морських ресурсів буде час для відновлення.
Також угода передбачає врегулювання маршрутів судноплавства та глибоководного видобутку, що може допомогти також зберегти життя багатьом жителям океану.
Судна часто можуть створювати світловий та звуковий шум, що практично може травмувати екосистему океану. А витоки нафти під час кораблетрощ чи на місці глибоководного видобутку, призводять до загибелі тисяч живих істот та призводять до непоправних трагедій.
Наприклад, катастрофа на танкері Ексон Валдез у 1989 році призвела до того, що лише впродовж перших п’яти годин після аварії в океані опинилось 40 тисяч кубометрів нафти. Пізніше сильний шторм розповсюдив нафту, тож понад 7500 квадратних кілометрів моря залишились вкриті чорною плямою.
Нафта забруднила два кілометри берегової лінії. А вже за кілька днів після катастрофи робітники, які працювали над ліквідацією наслідків, почали збирати тисячі мертвих птахів.
Рік Стейнер, який на момент трагедії був морським радником Університету Аляски, у розмові National Geographic зазначив, що повністю очистити океан від нафти неможливо. Тож наслідки від подібних катастроф можуть спостерігатись протягом десятиліть.
За словами Ріка Стейнера, навіть тридцять років після трагедії популяція китів та морських птахів у регіоні не відновилася. Тому врегулювання захисту частини Світового океану, маршрутів судноплавства та глибоководного видобутку можуть зберегти тисячі життів тих, хто там проживає. А дослідження дадуть можливість знайти способи, щоб зробити світ більш розвинутим та безпечним як для людей, так і інших організмів.
Водночас через величезне скупчення ворожих суден біля берегів Одеської області гинуть морські жителі Читай, як російські кораблі вбивають дельфінів в акваторії Чорного моря.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!